У КОТЕЛЬВІ ВІДКРИЛИ АЛЕЮ НАДІЇ
У КОТЕЛЬВІ ВІДКРИЛИ АЛЕЮ НАДІЇ — місце, яке стало символом спільної, непохитної віри у повернення кожного Захисника додому. Ця Алея присвячена тим, хто нині вважається зниклим безвісти або перебуває у полоні, і чия доля наразі невідома.
🇺🇦40 Захисників Котелевської громади нині вважаються безвісти зниклими, один перебуває у списках полонених.
Їхні історії – це мовчання, що щемить, і надія, яка не дозволяє опустити руки. Кожен портрет тут — це чиєсь життя, чиясь доля, чиясь родина, яка щодня, щохвилини чекає на звістку, чекає на диво.
На відкритті зібралася громада, щоб об'єднатися в цьому очікуванні, яке є тишею, що звучить голосніше, ніж будь-які промови.
Було важко стримати емоції... Бо найболючіше - дивитися в очі рідним, в яких водночас і невимовний біль, що не має меж, і молитва, яка щодня лунає в серцях, але й неймовірна сила.
"Поки є віра – є шлях додому. Є надія. Ми всі чекаємо..." На цьому в своїх виступах наголошували секретар Котелевської селищної ради Наталія СІДНЕНКО, представник Уповноваженого з прав людини в Полтавській області Владислав НОСЕНКО, начальниця Управління в справах реінтеграції, соціального захисту ветеранів та внутрішньо переміщених осіб Полтавської ОВА Ольга Саєнко, начальник відділу з питань забезпечення та координації національного спротиву управління з питань забезпечення та координації національного спротиву, оборонної роботи та цивільного захисту Полтавської РВА Вадим ВІННІК.
Особливо зворушливо було слухати найрідніших: Юлію РОМАНЕНКО, дружину безвісти зниклого Захисника Анатолія РОМАНЕНКА та Світлану ДРУЖИЦЬКУ, маму лейтенанта медичної служби, захисника Маріуполя Ростислава ДРУЖИЦЬКОГО, який майже 3 роки перебував у російському полоні. Історія Світлани — живий доказ того, що надія, яка тримала, підтримувала й творила справжні дива, сильніша за темряву.
Наталія СІДНЕНКО вручила Юлії РОМАНЕНКО, яка об’єднує навколо себе і гуртує сім’ї безвісти зниклих, ПРАПОР НАДІЇ — символ віри у повернення полонених та зниклих безвісти воїнів.
Його білий колір — це надія на визволення і повернення додому, символ нового життя після неволі. Чорний — це біль і страждання, які супроводжують перебування в полоні. Поєднання цих двох кольорів – постійне нагадування про ціну свободи українських Захисників та Захисниць.
На відкритті згадували і про тих земляків, чия надія виявилася сильнішою за темряву і хто повернувся з жахливого полону: котелевці Олег ЧУХОНЦЕВ, Ростислав ДРУЖИЦЬКИЙ, Михайло ДЯЧЕНКО та Володимир ЯСЬКО. Шлях одного з них починався зі статусу "безвісти зниклий", але віра їхніх родин творила диво.
Ми щиро віримо і з нетерпінням чекаємо того часу, коли кожен воїн, який нині вважається безвісти зниклим чи в полоні, повернеться додому та власноруч зніме свій портрет з Алеї Надії.
🙏Пам’ятаємо. Чекаємо. Віримо.
#Котельва #АлеяНадії #ВіримоВГероїв #ЗникліБезвісти #ПовертайсяЖивим #КотелевськаГромада
