ОСВІТНЯ ПРОГРАМА КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ «КОТЕЛЕВСЬКА ШКОЛА МИСТЕЦТВ»

Дата: 21.02.2025 10:21

Кількість переглядів: 97

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор КЗ ПСМО

«Котелевська школа мистецтв»

Валентина ШЕВЧЕНКО

«14» серпня 2024 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення п’ятдесят п’ятої позачергової сесії Котелевської селищної ради восьмого скликання

«14» серпня 2024 року

№ 4028

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

«КОТЕЛЕВСЬКА ШКОЛА МИСТЕЦТВ»

з напрямів:

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО» (фортепіано, скрипка, віолончель, ксилофон, сопілка, гітара, домра, баян, акордеон, сольний спів (академічний, естрадний, народний), хор, електронні клавішні, (синтезатор), електрогітара, бас-гітара, ударні, барабани, інші)

«ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО» (образотворче, декоративно-прикладне мистецтво)

«ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО» (сучасний танець, народно-сценічний танець, класичний танець)

КОТЕЛЬВА

2024

СХВАЛЕНО

Педагогічна рада КЗ ПСО «Дитяча мистецька

школа» Котелевської селищної ради

(КЗ ПСМО Котелевська школа мистецтв»)

Протокол від «12» серпня 2024 року №3

ЗМІСТ

І. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

2.1. Загальний обсяг навчального навантаження.

2.2. Форми організації освітнього процесу.

2.3. Наповнюваність груп.

2.4. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

ІІІ. НАПРЯМ «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО».

3.1. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ПІДРІВЕНЬ.

3.1.1. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 4 роки).

3.1.2. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 2 роки).

3.2. БАЗОВИЙ (СЕРЕДНІЙ: ЗАГАЛЬНЕ МИСТЕЦЬКЕ СПРЯМУВАННЯ) ПІДРІВЕНЬ.

3.2.1. Навчальний план освітньої програми базового підрівня напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 4 роки).

3.3 ПОГЛИБЛЕНИЙ ПІДРІВЕНЬ.

3.3.1. Навчальний план освітньої програми поглибленого підрівня напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 2 роки).

3.4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

3.4.1. Контроль та оцінювання навчальних досягнень здобувачів.

3.4.2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів мистецьких шкіл виконавських спеціальностей на опанування музично-виконавської компетентності, компетентності з публічного музичного виступу та загально-інтегрованої компетентності.

1. 1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів мистецьких шкіл з музично-теоретичних дисциплін.
2. ЗАГАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ, МЕТА І ДОСЯГНЕННЯ КІНЦЕВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЕЛЕМЕНТАРНОГО, БАЗОВОГО (СЕРЕДНЬОГО: ЗАГАЛЬНОГО МИСТЕЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ) ТА ПОГЛИБЛЕНОГО ПІДРІВНІВ НАПРЯМУ «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО».
3. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, НАВЧАЛЬНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, ІНШІ РЕСУРСИ, ЩО НЕОБХІДНІ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗДОБУВАЧІВ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ НАПРЯМУ «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО».

IV. НАПРЯМ «ОБРАЗОТВОРЧЕ та ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО».

1. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ПІДРІВЕНЬ.
  1. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 4 роки).
  2. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 2 роки).
  3. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 4 роки).
  4. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 2 роки).

4.2. БАЗОВИЙ ПІДРІВЕНЬ.

4.2.1. Навчальний план освітньої програми базового підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 4 роки).

1. 1. Навчальний план освітньої програми базового підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 4 роки).
2. ПОГЛИБЛЕНИЙ ПІДРІВЕНЬ.

4.3.1. Навчальний план освітньої програми поглибленого підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 2 роки).

1. 1. Навчальний план освітньої програми поглибленого підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО» (термін навчання 2 роки).

4.4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

4.4.1. Форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

4.4.2. Критерії оцінювання рівня досягнення результатів навчання.

4.4.3. Рекомендації щодо визначення критеріїв оцінювання рівня досягнення результатів навчання за освітньою програмою «ОБРАЗОТВОРЧЕ та ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО».

V. НАПРЯМ «ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО».

1. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ПІДРІВЕНЬ.
  1. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ТАНЕЦЬ» (термін навчання 4 роки).
  2. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ТАНЕЦЬ» (термін навчання 2 роки).
2. БАЗОВИЙ ПІДРІВЕНЬ.

5.2.1. Навчальний план освітньої програми базового підрівня напряму «ТАНЕЦЬ» (термін навчання 4 роки).

1. ПОГЛИБЛЕНИЙ ПІДРІВЕНЬ.
  1. Навчальний план освітньої програми поглибленого підрівня напряму «ТАНЕЦЬ» (термін навчання 2 роки).
2. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.
  1. Критерії оцінювання рівня досягнення результатів навчання.
  2. Рекомендації щодо визначення критеріїв оцінювання рівня досягнення результатів навчання за освітньою програмою «ТАНЕЦЬ».

І. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОГРАМИ.

Мистецька школа – спеціалізований заклад позашкільної освіти. У закладах початкової спеціалізованої мистецької освіти паралельно з трьома рівнями повної загальної середньої освіти можуть здобуватися часткові кваліфікації нульового – третього рівнів Національної рамки кваліфікацій.

Освітня програма (далі – Програма) розроблена відповідно до п. 7 cт. 21 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», «Концепції сучасної мистецької школи», що затверджена наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 р. №1433, наказу Міністерства культури України від 29.08.2019 р. № 711.

Зміст Програми визначають такі чинники:

поетапність формування компетентностей, розвитку творчої особистості, створення умов для подальшої самореалізації дитини;
навчальні предмети, що становлять зміст освітнього процесу впродовж усього його періоду.

Згідно з Концепцією сучасна мистецька школа – це заклад, де особистість має можливість розвинути мистецькі здібності, набути початкові професійні, у тому числі виконавські компетентності, естетичний досвід та ціннісні орієнтири завдяки активній мистецькій діяльності. Сучасна мистецька школа – осередок творчого розвитку особистості, фундаментальна ланка підготовки професійного митця та центр культурно-естетичного життя громадян України.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Статтею 8 Закону України «Про позашкільну світу» визначено такі завдання мистецької освіти:

вільний розвиток особистості та формування її соціально-громадського досвіду;
виховання у здобувачів любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу, а також інших націй та народів;
створення умов для творчого, естетичного, інтелектуального, морально-етичного, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів;
здобуття учнями початкових професійних навичок і вмінь, необхідних для їхньої соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності;
задоволення культурно-освітніх потреб вихованців, учнів і слухачів, які не забезпечуються іншими складовими структури освіти;
задоволення потреб вихованців, учнів і слухачів у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;
пошук, розвиток та підтримка здібних, обдарованих і талановитих вихованців, учнів і слухачів.

Метою мистецької освіти є всебічний гармонійний розвиток дитини, виявлення та розкриття її талантів, творчих здібностей, формування компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуально-психологічних особливостей та потреб; формування ціннісних орієнтирів творчої особистості та розвиток самостійності.

На підставі п. 3 ст. 12 Закону України «Про освіту» структура Програми початкової мистецької освіти будується таким чином:

елементарний підрівень;
базовий (середній: загальне мистецьке спрямування, початкове професійне спрямування) підрівень;
поглиблений підрівень.

Загальна тривалість навчання за освітньою програмою елементарного підрівня:

4 роки (1-4 класи) для дітей, що розпочали навчання у 5-8 років;

2 роки (1-2 класи) для дітей, що розпочали навчання старше 8 років.

Освітня програма елементарного підрівня спрямована на виявлення та розкриття творчих здібностей учнів, виховання в них первісного розуміння мистецьких процесів, а також якісне оволодіння на початковому етапі обраною спеціалізацією.

Загальна тривалість навчання за освітньою програмою базового підрівня:

4 роки (5-8 класи) - для дітей, що розпочали навчання у 5-8 років;

4 роки (3-6 класи) - для дітей, що розпочали навчання старше 8 років;

Метою Програми базового підрівня загального мистецького спрямування є комплексне вивчення опорних мистецьких компонентів.

Загальна тривалість навчання за освітньою програмою поглибленого підрівня:

2 роки (9-10 класи) - для дітей, що розпочали навчання у 5-8 років;

2 роки (7-8 класи) - для дітей, що розпочали навчання старше 8 років;

Поглиблений підрівень може охоплювати строк до 2-х років, залежно від індивідуальних потреб здобувачів.

Кожен підрівень завершується підсумковим контрольним заходом.

Контрольні заходи підрівнів початкової мистецької освіти.

Підрівні	Навчальні предмети
Підрівні	Фах	Сольфеджіо	Українська та зарубіжна музичні літератури Бесіди про мистецтво
Елементарний	іспит	контрольний захід	контрольний захід
Базовий	іспит	іспит	іспит
Поглиблений	іспит	іспит	іспит

Здобувач освіти має право завершити навчання після опанування будь-якого із підрівнів. По завершенню кожного підрівня здобувач отримує Свідоцтво.

Підсумкова оцінка (оцінка у Свідоцтві) формується як середнє арифметичне від річної оцінки та оцінки за іспит/контрольний захід.

Повний курс початкової мистецької освіти максимально становить:

для дітей, які розпочали навчання у віці 5-8-ми років – 10 років (1-10 класи мистецької школи),

для дітей, які розпочали навчання у віці старше 8 років – 8 років (1-8 класи мистецької школи).

Рекомендований вік здобувачів для вступу до мистецької школи – 5-7 років.

Діти з особливими освітніми потребами (інклюзивне навчання) можуть розпочинати здобуття початкової освіти елементарного підрівня за інших умов.

Обов’язковою умовою зарахування дитини до мистецької школи є вступний іспит або контрольне прослуховування.

Орієнтовні форми прослуховування (на вибір екзаменатора):

проспівати пісню (за власним вибором або з рекомендованого репертуару, що озвучено на консультації для вступників);
відтворити нескладний ритмічний рисунок;
проінтонувати окремі звуки в межах октави;
відтворити по пам'яті нескладну музичну фразу;
продекламувати вірш;
крокувати під музику;
повторити чергування «бітів» руками та ногами;
провести бесіду для виявлення зацікавленості дитини музикою;
визначити кількість звуків у запропонованому широкому інтервалі або тризвуці (для дітей старшого віку);
інші форми прослуховування на розсуд екзаменаторів в залежності від обраної дитиною спеціалізації;
тощо.

Вступна комісія може запропонувати здобувачеві іншу спеціалізацію, якщо, на її думку, психофізичні дані дитини дозволяють досягти кращих успіхів та компетентностей в альтернативному напрямі.

2.1. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ.

Нормативний зміст освітньої програми складається з інваріантного та варіативного складників, які включені до програми навчання і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання (в середньому 35 навчальних тижнів на рік). У випадку карантинів або інших форс-мажорних обставин викладач має право на більш стисле та інтенсивніше викладення матеріалу, проте уроки, що пропущені за такими причинами, не відпрацьовуються.

Інваріантний складник – це нормативний складник, який не може бути меншим встановленого Робочим навчальним планом обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований на забезпечення індивідуального підходу, в тому числі індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблене вивчення фахових дисциплін, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів і потреб здобувачів. Зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором здобувача та викладача, враховуючи фінансові можливості мистецької школи та використовується для:

запровадження факультативів та навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним здобувачем фахом або з інших інструментів;
підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;
репетицій, підготовки до конкурсів, фестивалів, олімпіад, конференцій та інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Діяльність мистецької школи та її фінансове забезпечення регулюється Робочим навчальним планом. На підставі Робочого навчального плану проводиться розрахунок навчальних годин, за яким (в межах бюджетних призначень) визначається кількість педагогічних ставок, передбачених закладу на відповідний навчальний рік, необхідних для виконання державного стандарту.

Заклад має право розробляти навчальні програми з предметів (дисциплін) з урахуванням регіональних особливостей та специфіки своєї роботи, за умови затвердження їх педагогічною радою.

Розподіл годин варіативного складника відбувається педагогічною радою щороку в межах бюджетних призначень, які виділяються закладу для організації навчального процесу що відображається в Розрахунку навчальних годин на поточний навчальний рік. Рішення про такий розподіл приймається з урахуванням профільного спрямування, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази школи.

Керівник закладу має право:

1. Визначати кількість груп для вивчення групових предметів від загальної кількості учнів закладу (відділу), які вивчають певний груповий предмет. Загальна кількість груп з предмета не повинна перевищувати їх кількості, визначеної Розрахунком навчальних годин.

2. Звільняти учня від вивчення предмету за вибором (варіативна складова), при цьому плата за навчання не зменшується.

3. У межах Розрахунку навчальних годин:

- збільшувати або зменшувати кількість годин на вивчення окремих предметів з урахуванням специфіки роботи закладу (відділу);

- здійснювати перерозподіл годин між предметами, враховуючи регіональні особливості та професійне спрямування учнів;

4. У межах Розрахунку навчальних годин (у тому числі за рахунок

вивільнених годин предмета за вибором) вводити додаткові педагогічні та концертмейстерські години на:

зведені репетиції учнівських колективів закладу (відділу);
підготовку учнів до участі в концертних виступах, конкурсах, фестивалях тощо.

5. Збільшувати кількість здобувачів освіти у групах (наповнюваність груп) у зв’язку з виробничою необхідністю, враховуючи кількість дітей, що бажають навчатися за відповідним фахом.

Випускники 4-го класу з 10-річним строком навчання та випускники 2-го класу з 8-річним строком навчання у разі виконання програм з предметів за робочим навчальним планом і успішним складанням іспитів, вважаються такими, що закінчили курс початкового (елементарного) підрівня.

Випускники 8-го класу з 10-річним строком навчання та випускники 6-го класу з 8-річним строком навчання у разі виконання програм з предметів за робочим навчальним планом і успішним складанням іспитів, вважаються такими, що закінчили курс середнього (базового) підрівня.

Випускники 10-го класу з 10-річним строком навчання та випускники 8-го класу з 8-річним строком навчання у разі виконання програм з предметів за робочим навчальним планом і успішним складанням іспитів, вважаються такими, що закінчили курс повний курс школи мистецтв.

Для педагогічного працівника (викладача і концертмейстера) нормою навантаження на одну тарифну ставку є 18 годин на тиждень (ст. 22 Закону України «Про позашкільну освіту»).

Навчальні плани зорієнтовані на роботу мистецької школи за 6-денним навчальним тижнем. Навчальний план містить розподіл навчального навантаження на тиждень, встановлює погодинне співвідношення предметів за роками навчання.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів

за весь термін навчання становить:

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Років навчання	Загальний обсяг навчального навантаження	Рік навчання та обсяг навчального навантаження	Навчальне навантаження годин на тиждень
Елементарний підрівень (1-4 р. н.)
4	770 годин	1 рік навчання – 175 год.	5 годин
		2 рік навчання – 175 год.	5 годин
		3 рік навчання – 210 год.	6 годин
		4 рік навчання – 210год.	6 годин
Елементарний підрівень (1-2 р. н.)
2	420 годин	1 рік навчання – 210 год.	6 годин
		2 рік навчання – 210 год.	6 годин
Базовий підрівень (5(3)-8 (6) р. н.)
4	1120 годин	5 (3) рік навчання – 280 год.	8 годин
		6 (4) рік навчання – 280 год.	8 годин
		7 (5) рік навчання – 280 год.	8 годин
		8 (6) рік навчання – 280 год.	8 годин
Поглиблений підрівень (9(7)-10(8) р. н.)
2	420 годин	9 (7) рік навчання – 210 год.	6 годин
		10 (8) рік навчання – 210 год.	6 годин

ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО

Років навчання	Загальний обсяг навчального навантаження	Рік навчання та обсяг навчального навантаження	Навчальне навантаження годин на тиждень
Елементарний підрівень (1-4 р. н.)
4	980 годин	1 рік навчання – 175 год.	5 годин
		2 рік навчання – 245 год.	7 годин
		3 рік навчання – 280 год.	8 годин
		4 рік навчання – 280 год.	8 годин
Елементарний підрівень (1-2 р. н.)
2	420 годин	1 рік навчання – 175 год.	5 годин
		2 рік навчання – 245 год.	7 годин
Базовий підрівень (5 (3)-8 (6) р. н.)
4	1120 годин	5 (3) рік навчання – 280 год.	8 годин
		6 (4) рік навчання – 280 год.	8 годин
		7 (5) рік навчання – 280 год.	8 годин
		8 (6) рік навчання – 280 год.	8 годин
Поглиблений підрівень (9 (7)-10 (8) р. н.)
2	490 годин	9 (7) рік навчання – 245 год.	7 годин
		10 (8) рік навчання – 245 год.	7 годин

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Років навчання	Загальний обсяг навчального навантаження		Рік навчання та обсяг навчального навантаження	Навчальне навантаження годин на тиждень
Елементарний підрівень (1-4 р. н.)
4	1015 годин	1 рік навчання – 140 год.		4 годин
		2 рік навчання – 245 год.		7 годин
		3 рік навчання – 280 год.		8 годин
		4 рік навчання – 350 год.		10 годин
Елементарний підрівень (1-2 р. н.)
2	385 годин	1 рік навчання – 140 год.		4 годин
		2 рік навчання – 245 год.		7 годин
Базовий підрівень (5 (3)-8 (6) р. н.)
4	1645 годин	5 (3) рік навчання – 385 год.		11 годин
		6 (4) рік навчання – 385 год.		11 годин
		7 (5) рік навчання – 420 год.		12 годин
		8 (6) рік навчання – 455 год.		13 годин
Поглиблений підрівень (9 (7)-10 (8) р. н.)
2	910 годин	9 (7) рік навчання – 455 год.		13 годин
		10 (8) рік навчання – 455 год.		13 годин

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО.

Років навчання	Загальний обсяг навчального навантаження	Рік навчання та обсяг навчального навантаження	Навчальне навантаження годин на тиждень
Елементарний підрівень (1-4 р. н.)
4	910 годин	1 рік навчання – 175 год.	5 годин
		2 рік навчання – 175 год.	5 годин
		3 рік навчання – 245 год.	7 годин
		4 рік навчання – 315 год.	9 годин
Елементарний підрівень (1-2 р. н.)
2	350 годин	1 рік навчання – 175 год.	5 годин
		2 рік навчання – 175 год.	5 годин
Базовий підрівень (5 (3)-8 (6) р. н.)
4	1505 годин	5 (3) рік навчання – 315 год.	9 годин
		6 (4) рік навчання – 315 год.	9 годин
		7 (5) рік навчання – 420 год.	12 годин
		8 (6) рік навчання – 455 год.	13 годин
Поглиблений підрівень (9 (7)-10 (8) р. н.)
2	840 годин	9 (7) рік навчання – 420 год.	12 годин
		10 (8) рік навчання – 420 год.	12 годин

2.2. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

Форма здобуття початкової мистецької освіти – очна.

Види навчальних занять (уроків) – індивідуальні, групові.

Форми організації освітнього процесу можуть бути уточнені та розширені в змісті окремих предметів (навчальних дисциплін) за умови виконання протягом навчального року програмних вимог початкової мистецької освіти. Вибір форм та методів викладання кожен педагог визначає самостійно, використовуючи різноманітні форми роботи, забезпечуючи досягнення конкретних результатів, які зазначені у навчальних програмах окремих навчальних предметів (дисциплін).

2.3. НАПОВНЮВАНІСТЬ ГРУП.

Для забезпечення результативності навчання допустима (мінімальна та максимальна) кількість здобувачів освіти в групі розраховується відповідно до рекомендацій з навчальних програм та можливостей закладу. Кількісний склад кожної групи здобувачів освіти для проведення групових занять становить:

з навчальних предметів теоретичних дисциплін «Сольфеджіо» та «Українська музична література», «Бесіди про мистецтво» – в середньому 8 осіб;
з навчальних предметів «Ансамбль великого складу», «Оркестр» – в середньому від 6 осіб;
з навчальних предметів «Ансамбль малого складу» – від 2 до 5 осіб;
з навчальних предметів «Хор» – в середньому 10 осіб;
з навчальних предметів «Образотворче, декоративно-прикладне мистецтво» – в середньому 8 осіб;
з навчальних предметів «Хореографічне мистецтво» – в середньому 8 осіб;
з інших навчальних дисциплін «предмету за вибором» – в середньому 8 осіб, предмет за вибором з образотворчого мистецтва – в середньому 8 осіб.

Наповнюваність груп може бути більшою за рішенням дирекції школи та виробничою необхідністю.

2.4 КОНТРОЛЬ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюється на основі систематичного відстеження їх індивідуального розвитку в процесі навчання. Контроль спрямований на пошук ефективних методів та шляхів розвитку кожного здобувача в навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів шкільного віку не передбачає порівняння із досягненнями інших.

Протягом навчання здобувачі опановують способи самоконтролю, самоорганізації, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє вихованню в них таких якостей, як відповідальність, зацікавленість навчальним процесом, вмотивованість.

Бальне оцінювання для учнів передбачає розподіл досягнутих результатів на 4 рівні: початковий (1-3 бали), середній (4-6 бали), достатній (7-9 балів) та високий (10-12 балів).

До заходів контролю належать: академічний концерт, технічний залік, контрольний урок (захід), шкільна олімпіада, контрольна вікторина, публічний виступ тощо.

Для виконавських спеціальностей підсумковий контроль проводиться у формі іспиту, а у решти спеціальностей – у формі контрольних уроків, виставок, відкритих публічних заходів.

Наприкінці кожного підрівня музичних відділів проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами предметів теоретичного циклу («Сольфеджіо» та «Українська і зарубіжна музичні літератури»), де визначається рівень володіння загально-мистецькою та музично-теоретичною компетентностями.

Учні, які наприкінці початкового (елементарного) підрівня в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання визначені освітньою програмою мистецької школи та здобули відповідні компетентності, можуть бути рекомендованими до навчання на наступному середньому підрівні (базовому або поглибленому).

ІІІ. НАПРЯМ «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО».

Нормативний зміст освітньої програми напрямку «Музичне мистецтво» складається з інваріантного та варіативного складників, які включені до програми навчання і становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання (в середньому 35 навчальних тижнів на рік). У випадку карантинів або інших форс-мажорних обставин викладач має право на більш стисле та інтенсивніше викладення матеріалу, проте уроки, що пропущені за такими причинами, не відпрацьовуються.

Інваріантний складник – це нормативний складник, який не може бути меншим визначеного Робочим навчальним планом обсягу і повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених освітньою програмою.

3.1. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ПІДРІВЕНЬ

3.1. 1. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»:

(фахи: фортепіано, скрипка, віолончель, ксилофон, сопілка, гітара, домра, баян, акордеон, сольний спів (академічний, естрадний, народний), хор, електронні клавішні, (синтезатор), електрогітара, бас-гітара, ударні, барабани, інші)

(Термін навчання – 4 роки)

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, предмети)	Кількість навчальних годин 1-4 класи
	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Фах (музичний інструмент, сольний спів) індивідуальні уроки	2	2	2	2
Сольфеджіо групові уроки	1	1	1	1
Українська та зарубіжна музичні літератури Бесіди про мистецтво групові уроки	-	-	1	1
Хор (колективне музичення) / Інструментальний (вокальний) ансамбль / Сценічний рух (для класу академічного, естрадного та народного сольного співу) групові уроки	1	1	1	1
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором індивідуальні/групові уроки	1	1	1	1
Всього годин:	5	5	6	6

Загальний обсяг навчального навантаження елементарного підрівня напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»:

(термін навчання 4 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Фах	280,0
Сольфеджіо	140,0
Українська та зарубіжна музичні літератури Бесіда про мистецтво( на 3-4му роках навчання)	70,0
Хор (колективне музичення), інструментальний (вокальний) ансамбль, сценічний рух (для класу академічного, естрадного та народного сольного співу)	140,0
Всього:	630,0
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	140,0
Всього:	770,0
На 1-му році навчання	175,0 (5)
На 2-му році навчання	175,0 (5)
На 3-му році навчання	210,0 (6)
На 4-му році навчання	210,0 (6)
Всього:	770,0

Роз’яснення до навчальних планів освітньої програми

напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

(елементарного підрівня)

(термін навчання 4 роки):

(фортепіано, скрипка, віолончель, ксилофон, сопілка, гітара, домра, баян, акордеон, сольний спів (академічний, естрадний, народний), хор, електронні клавішні (синтезатор), електрогітара, бас-гітара, ударні, барабани, інші).

Кількість учнівських колективів з предметів колективного музичення визначається керівником закладу з урахуванням можливостей матеріальної бази закладу (наявність репетиційних класів, обладнання). Учнівські колективи за віком виконавців або рівнем їх музичної підготовки можуть розподілятися на колективи учнів молодшого або старшого віку, на колективи учнів різного віку, незалежно від класу, в якому навчаються учасники; на колективи учнів визначених класів.
Кількість навчальних годин, визначених навчальним планом на колективне музичення, планується для кожного з предметів: «Хор», «Ансамбль (великий за складом)». Кожен учень має право відвідувати як один, так і декілька предметів колективного музичення.
Уроки ансамблів малої форми проводяться за рахунок годин «Предмету за вибором».
Відвідування учнями предметів теоретичного циклу можливе з групами інших відділів з відповідним строком навчання.
Для учнів, які навчаються гри на оркестрових інструментах рекомендується передбачати уроки з «Предмету за вибором» – «Додатковий інструмент» або «Загальне фортепіано».
Крім годин, зазначених у Робочому навчальному плані, Розрахунком навчальних годин передбачається:

педагогічні та концертмейстерські години (за потреби музичного супроводу) для зведених уроків з учнівськими колективами: хорами, оркестрами, ансамблями (великими за складом) – 1 година на тиждень (окремо по кожному колективу);
концертмейстерські години для уроків з ансамблями (великими за складом) за потреби музичного супроводу (окремо по кожній групі), з групами хорів (окремо по кожній групі); на предмети за вибором: «Ансамбль» (окремо по кожному ансамблю малої форми) за потреби музичного супроводу, «Акомпанемент», «Основи диригування», «Ритміка», «Сценічний рух», «Народний танець», «Постановка музичних обрядів» – 100% годин згідно з робочим навчальним планом;
концертмейстерські години для уроків з предмета «Музичний інструмент» (крім фортепіано, синтезатора, баяна, акордеона, гітари) – з розрахунку не більше 1 години на тиждень на учня;
концертмейстерські години за потреби музичного супроводу, з предмета за вибором «постановка голосу» – з розрахунку 0,5 години в тиждень на учня.
Предмет за вибором – індивідуальний урок: «Додатковий музичний інструмент», «Читання нот з листа», «Постановка голосу», «Композиторська творчість», «Основи диригування», «Сценічний рух» (для естрадного сольного співу), «Ритміка», уроки з підсилення «Фаху» чи предметів теоретичного циклу; груповий урок – «Ансамбль малої форми» тощо.

3.1.2. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

(Термін навчання – 2 роки):

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, предмети)	Кількість навчальних годин 1-2 класи
	1 клас	2 клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Фах(музичний інструмент, сольний спів) індивідуальні уроки	2	2
Сольфеджіо групові уроки	1	1
Українська і зарубіжна музичні літератури Бесіди про мистецтво групові уроки	1	1
Хор (колективне музичення) / Інструментальний (вокальний) ансамбль / Сценічний рух групові уроки	1	1
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	1	1
Всього годин:	6	6

Загальний обсяг навчального навантаження елементарного підрівня напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»:

(фортепіано, скрипка, віолончель, ксилофон, сопілка, гітара, домра, баян, акордеон, сольний спів (академічний, естрадний, народний), хор, електронні клавішні (синтезатор), електрогітара, бас-гітара, ударні, барабани, інші)

(термін навчання 2 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Фах (музичний інструмент, сольний спів)	140,0
Сольфеджіо	70,0
Українська і зарубіжна музичні літератури Бесіди про мистецтво	70,0
Хор (колективне музичення), інструментальний (вокальний) ансамбль, сценічний рух(для класу академічного та естрадного сольного співу)	70,0
Всього:	350,0
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	70,0
Всього:	420,0
На 1-му році навчання	210,0 (6)
На 2-му році навчання	210,0 (6)
Всього:	420,0

Роз’яснення до планів початкового (елементарного) підрівня (термін навчання 2 роки):

кількість учнівських колективів з предметів колективного музичення визначається керівником закладу з урахуванням можливостей матеріальної бази закладу (наявність репетиційних класів, обладнання). Учнівські колективи за віком виконавців або рівнем їх музичної підготовки можуть розподілятися на колективи учнів молодшого або старшого віку; на колективи учнів різного віку, незалежно від класу, в якому навчаються учасники; на колективи учнів визначених класів.

Кількість навчальних годин, визначених робочим навчальним планом на колективне музичення, планується для кожного з предметів: «Хор», «Ансамбль». Кожен учень має право відвідувати як один, так і декілька предметів колективного музичення.
Уроки «Хор», «Ансамбль» можуть проводитися за рахунок годин «Предмету за вибором».
Відвідування учнями предметів теоретичного циклу можливе з групами інших відділів з відповідним строком навчання.
Для учнів, які навчаються грі на оркестрових інструментах рекомендується передбачати уроки з «Предмету за вибором» – «Додатковий інструмент» або «Загальне фортепіано».
Крім годин, зазначених у Робочому навчальному плані, Розрахунком навчальних годин передбачається:
- педагогічні та концертмейстерські години (за потреби музичного супроводу) для зведених уроків з учнівськими колективами: хорами, оркестрами, ансамблями (великими за складом) – 1 година на місяць (окремо по кожному колективу);
- концертмейстерські години для уроків з ансамблями (великими за складом) за потреби музичного супроводу (окремо по кожній групі), з групами хорів (окремо по кожній групі); на предмети за вибором: «Ансамбль» (окремо по кожному ансамблю малої форми) за потреби музичного супроводу,

«Акомпанемент», «Ритміка», «Сценічний рух» – 100% годин згідно з Робочим навчальним планом;

- концертмейстерські години для уроків з предмета «Музичний інструмент» (крім фортепіано, синтезатора, бандури, баяна, акордеона, гітари) – з розрахунку 1 година на тиждень на учня;
- концертмейстерські години за потреби музичного супроводу, з предмета за вибором «постановка голосу» – з розрахунку 0,5 години в тиждень на учня.
- Предмет за вибором – індивідуальний урок: додатковий музичний інструмент, урок з підсилення «Фаху» чи предметів теоретичного циклу, «Сценічний рух» (для естрадного сольного співу), «Ритміка»; груповий урок – «Ансамбль малої форми».

1. БАЗОВИЙ (СЕРЕДНІЙ: ЗАГАЛЬНЕ МИСТЕЦЬКЕ

СПРЯМУВАННЯ) ПІДРІВЕНЬ

1. 1. Навчальний план освітньої програми базового підрівня напряму

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Інструментальні класи:

(фортепіано, синтезатор, струнно-смичкові, народні, духові та ударні інструменти) та сольний спів

(термін навчання 4 роки).

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, предмети)	Кількість навчальних годин 5 (3)-8 (6) класи
	5 (3) клас	6 (4) клас	7 (5) клас	8 (6) клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Фах (музичний інструмент, сольний спів) індивідуальні уроки	2	2	2	2
Сольфеджіо групові	1,5	1,5	1,5	1,5
Українська та зарубіжна музичні літератури групові уроки	1,5	1,5	1,5	1,5
Хор (колективне музичення) / Інструментальний (вокальний) ансамбль / Сценічний рух групові уроки	2	2	2	2
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором індивідуальні/групові уроки	1	1	1	1
Всього годин:	8	8	8	8

Загальний обсяг навчального навантаження базового підрівня напряму «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Інструментальні класи:

(фортепіано, синтезатор, струнно-смичкові, народні, духові та ударні інструменти) та сольний спів

(термін навчання 4 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Фах	280,0
Сольфеджіо	210,0
Українська та зарубіжна музичні літератури	210,0
Хор (колективне музичення), інструментальний (вокальний) ансамбль, сценічний рух (для класу академічного, естрадного та народного сольного співу)	280,0
Всього:	980,0
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	140,0
Всього:	1120.0
На 5(3)-му році навчання	280.0 (8)
На 6(4)-му році навчання	280.0 (8)
На 7(5)-му році навчання	280.0 (8)
На 8(6)-му році навчання	280.0 (8)
Всього:	1120.0

Роз’яснення до планів базового (середнього: загального мистецького спрямування) підрівня.

Інструментальні класи:

(фортепіано, синтезатор, струнно-смичкові, народні, духові та ударні інструменти та сольний спів)

(термін навчання 4 роки)

Кількість учнівських колективів з предметів колективного музичення визначається керівником закладу з урахуванням можливостей матеріальної бази закладу (наявність репетиційних класів, обладнання). Учнівські колективи за віком виконавців або рівнем їх музичної підготовки можуть розподілятися на колективи учнів молодшого або старшого віку, на колективи учнів різного віку, незалежно від класу, в якому навчаються учасники; на колективи учнів визначених класів.
Кількість навчальних годин, визначених робочим навчальним планом на колективне музичення, планується для кожного з предметів: «Хор», «Ансамбль (великий за складом)». Кожен учень має право відвідувати як один, так і декілька предметів колективного музичення.
Уроки ансамблів малої форми проводяться за рахунок годин «Предмету за вибором».
Відвідування учнями предметів теоретичного циклу («Сольфеджіо» та «Українська і зарубіжна музичні літератури») можливе з групами інших відділів з відповідним строком навчання.
Для учнів, які навчаються грі на оркестрових інструментах (окрім бандури) рекомендується передбачати уроки з «Предмету за вибором» – «Додатковий інструмент» або «Загальне фортепіано». Для учнів класу бандури рекомендується передбачати уроки з «Предмету за вибором» – «Постанова голосу».
Крім годин, зазначених у Робочому навчальному плані, Розрахунком навчальних годин передбачається:

педагогічні та концертмейстерські години (за потреби музичного супроводу) для зведених уроків з учнівськими колективами: з хорами, оркестрами, ансамблями (великими за складом) – 1 година на тиждень (окремо по кожному колективу);
концертмейстерські години для уроків з ансамблями (великими за складом) за потреби музичного супроводу (окремо по кожній групі), з групами хорів (окремо по кожній групі); на предмети за вибором: «Ансамбль» (окремо по кожному ансамблю малої форми) за потреби музичного супроводу, «Акомпанемент», «Основи диригування», «Ритміка», «Сценічний рух», «Народний танець», «Постановка музичних обрядів» – 100% годин згідно з робочим навчальним планом;
концертмейстерські години для уроків з предмета «Музичний інструмент» (крім фортепіано, синтезатора, арфи, бандури, баяна, акордеона, гітари) – з розрахунку 1 година на тиждень на учня;
концертмейстерські години за потреби музичного супроводу, з предмета за вибором «постановка голосу» – з розрахунку 0,5 години в тиждень на учня.

1. ПОГЛИБЛЕНИЙ ПІДРІВЕНЬ
  1. Навчальний план освітньої програми поглибленого підрівня напряму

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Інструментальні класи:

(фортепіано, синтезатор, струнно-смичкові, народні, духові та ударні інструменти та сольний спів)

(термін навчання 2 роки).

Навчальні предмети (дисципліни)	Кількість навчальних годин на тиждень протягом 9(7)-10(8) класів
Навчальні предмети (дисципліни)	9 (7) клас	10 (8) клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Фах (музичний інструмент, сольний спів, сольфеджіо, музична література, композиція, диригування) індивідуальні уроки	5	5
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором індивідуальні уроки	1	1
Всього:	6	6

Загальний обсяг навчального навантаження поглибленого підрівня напряму

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО»

Інструментальні класи:

(фортепіано, синтезатор, струнно-смичкові, народні, духові та ударні інструменти), диригентсько-хорове відділення та сольний спів

(термін навчання до 2 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Фах (музичний інструмент, сольний спів, сольфеджіо, музична література, композиція, диригування)	350,0
Всього:	350,0
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	70,0
Всього:	420,0
На 9(7)-му році навчання	210.0 (6)
На 10(8)-му році навчання	210.0 (6)
Всього:	420,0

Термін навчання може становити від 1 до 3 років (в залежності від індивідуальних потреб здобувача).

Планування та організація освітнього процесу за Робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням їх віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

Предмет за вибором – «Сольфеджіо», «Українська та зарубіжна музичні літератури», «Композиторська творчість», «Читання нот з листа», «Додатковий інструмент («Загальне фортепіано»), «Основи диригування», «Акомпанемент», «Сценічний рух» (для класу естрадного сольного співу) тощо.

1. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

Основна форма організації освітнього процесу – урок.

Додаткові форми: відвідування концертів (як учнів школи, так і видатних виконавців), квести, шкільні олімпіади, конференції, «круглі столи», «брейн-ринги», тощо, які педагогічний працівник організує в межах уроку або в позаурочний час та види навчальних занять (індивідуальні та групові заняття, колективне музичення («Хор», «Інструментальний ансамбль», «Вокальний ансамбль» та ін.).

Наповнюваність груп.

з навчальних предметів теоретичного циклу: «Сольфеджіо», «Українська і зарубіжна музичні літератури» та «Бесіди про мистецтво» – в середньому 8 осіб (на елементарному та базовому (середньому: загального мистецького спрямування) підрівнях);
з навчальних предметів «Хор» – в середньому 10 осіб (на елементарному та базовому (середньому: загального мистецького спрямування) підрівнях);
з навчальних предметів «Інструментальний ансамбль» – в середньому 6 осіб (на елементарному та базовому (середньому: загального мистецького спрямування) підрівнях);
з навчальних предметів «Інструментальний оркестр» – в середньому 12 осіб (на елементарному та базовому (середньому: загального мистецького спрямування) підрівнях);
з навчальних предметів «Ансамблі малих форм» – від 2 до 5 осіб (на елементарному та базовому (середньому: загального мистецького спрямування) підрівнях).

Зміст програми спрямовується на формування у здобувачів таких компетентностей:

Загальна інтегрована компетентність передбачає здатність здобувача до самостійного опанування матеріалу та продовження навчання за фахом за освітньою програмою з обраного виду мистецтва наступних підрівнів початкової мистецької освіти загально-мистецького чи професійного спрямування або за спорідненим видом мистецтва (спеціалізацією).
Загальна мистецька компетентність спрямована на володіння здобувачем базових понять мистецтва, його видів, естетичних категорій тощо; вміння аналізувати та оцінювати ключові досягнення національного та світового мистецтва, мистецькі традиції свого народу тощо; розуміння культурного і творчого розмаїття, ініціативність, здатність до ідентифікації естетичних категорій та застосовування їх при аналізі творів мистецтва, культурно-мистецьких заходів, навколишнього середовища; уміння висловлювати свої думки, образно мислити, творчо підходити до виконання завдань, співпрацювати з іншими людьми.
Музично-теоретична компетентність передбачає володіння теоретичними засадами музичного мистецтва, його термінологією, понятійним апаратом.
Музично-виконавська компетентність передбачає формування індивідуальних виконавських компетентностей в обраному виді мистецтва.
Компетентність колективної взаємодії в мистецтві передбачає здатність творити та демонструвати свої здібності в мистецькому колективі.
Компетентність з публічного мистецького виступу спрямована на формування у здобувачів здатності, в тому числі й психологічної готовності до публічної демонстрації своїх навчальних та мистецьких досягнень.

3.4.1. Контроль та оцінювання навчальних досягнень здобувачів.

Здійснюється на основі систематичного відстеження їх індивідуального розвитку в процесі навчання. Контроль спрямований на пошук ефективних методів та шляхів розвитку кожного здобувача в навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів шкільного віку не передбачає порівняння із досягненнями інших.

Протягом навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти здобувачі опановують способи самоконтролю, самоорганізації, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє вихованню в них таких якостей, як відповідальність, зацікавленість навчальним процесом, вмотивованість.

В 1-2 класах досягнення здобувачів підлягають вербальному оцінюванню (вербальна характеристика навчальних досягнень учня), а починаючи з 3-4 класів – бальне оцінювання.

Бальне оцінювання для учнів передбачає розподіл досягнутих результатів на 4 рівні:

Початковий (1-3 бали).
Середній (4-6 бали).
Достатній (7-9 балів).
Високий (10-12 балів).

Вербальне (формувальне) оцінювання передбачає діагностику досягнутих результатів та надання вербальної (усної та письмової) характеристики. Для оцінювання учнів пропонується чотирирівнева вербальна система оцінювання:

Початковий рівень – «ще потребує уваги і допомоги»: «старайся, будь уважним», «зосередься, зверни увагу на…», «доклади більше зусиль», «ти розумієш правильно», «вже краще»).
Середній рівень – «досягає результату з допомогою вчителя»: «досить добре», «значно краще», «досить вдало», «радію за тебе», «потребує додаткової роботи», «необхідно допрацювати», «варто приділити увагу…».
Достатній рівень – «демонструє помітний прогрес»: «гарно виконано», «дуже добре», «мені приємно бачити твої успіхи (роботу)», «ти вже багато чого вмієш», «погоджуюсь із тобою»).
Високий рівень – «має значні успіхи»: «довершено!», «ти справжній майстер», «бездоганна робота!», «дуже задоволена(ий) твоєю роботою», «пречудово!», «молодець!», «відмінно!», «чудово!», «зразково!», «надзвичайно!».

До заходів контролю належать: академічний концерт, технічний залік, контрольний урок (захід), шкільна олімпіада, контрольна вікторина, публічний виступ тощо.

З метою моніторингу якості освіти та визначення ефективності роботи педагогічних працівників здійснюється оцінювання здобувачів початкової мистецької освіти на кожному з підрівнів: елементарному, базовому (середній: загальне мистецьке спрямування) та поглибленому підрівні. Підсумкове оцінювання передбачає співставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, які визначені навчальною програмою.

1. 1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів мистецьких шкіл виконавських спеціальностей на опанування музично-виконавської компетентності, компетентності з публічного музичного виступу та загально-інтегрованої компетентності.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

Учень сприймає та виконує музичні твори на частковому рівні. Небагатослівно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-образне мислення, елементарні навички та вміння; має недостатньо розвинутий виконавський апарат. Учень не здатний опановувати музичні твори згідно з програмними вимогами в повному обсязі.

Учень має слабо сформований рівень сприйняття художніх творів, виявляє певні вміння та навички, володіє незначною частиною спеціальної музичної термінології, має посередньо розвинутий виконавський апарат. При виконанні програми допускає значні професійні помилки, мало проявляє творчу ініціативу. Учень не здатний опановувати музичні твори згідно з програмними вимогами у повному обсязі.

Учень здатний сприймати та виконувати окремі фрагменти музичних творів з конкретним образним художнім змістом, має незначну частину музичного тематичного матеріалу, застосовує обмежений термінологічний запас. Учень допускає значну кількість помилок при виконанні програми. Володіє основними елементами техніки виконання. Учень не здатний опановувати музичні твори згідно з програмними вимогами у повному обсязі.

Середній

Учень здатний опановувати музичні твори згідно з програмними вимогами у повному обсязі, але не розуміє їх художньо-образної специфіки; застосування знань та спеціальної термінології на практиці задовільне. Має певною мірою достатньо розвинутий виконавський апарат. При виконанні музичних творів виявляє елементи власної творчої ініціативи.

Учень здатний опановувати музичні твори згідно з програмними вимогами у повному обсязі. Володіє навичками і вміннями, які дають змогу виконувати музичні твори, порівнювати, робити висновки щодо виконаної музики. Учень може проаналізувати структуру музичного твору, але не завжди вміє інтерпретувати музичні твори, які потребують абстрактного художнього мислення. Виявляє недостатнє знання спеціальної музичної термінології.

Учень здатний опанувати музичні твори згідно з програмними вимогами в повному обсязі, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз-інтерпретацію музичного твору, порівняння, висновок щодо виконаної музики. Виявляє достатньо сформований виконавський апарат. Володіє основними навичками для втілення образної сфери в процесі виконання музичних творів. Володіє різними елементами виразності музичної фактури, але має недостатньо розвинути художнє мислення.

Достатній

Учень має основну професійну базу. Досить вільно володіє виконавським апаратом. Під час виконання програми виявляє елементи самостійного художнього мислення, але робить це недостатньо переконливо. Спостерігаються помітні позитивні зміни в музичній діяльності.

Учень має добре розвинений виконавський апарат. В процесі виконання програми демонструє володіння формою музичного твору, досить повно аналізує його структуру та художньо-образний зміст, але має стандартне мислення, бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, недостатньо володіє спеціальною термінологією при аналізі музичних творів.

Учень має досить розвинуте музичне мислення. В процесі виконання програми демонструє володіння усіма елементами фактури музичного твору. Виявляє особисту творчу ініціативу, але не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний матеріал. В його мисленні не вистачає послідовності, він допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної музичної термінології. При виконанні програми йому бракує артистизму.

Високий

Учень вільно володіє виконавським апаратом. Виконує твори значної складності. Має розвинуте та індивідуальне художньо-образне мислення. В процесі виконання програми демонструє елементи артистизму, але при виконанні складних технічних елементів твору йому не вистачає стабільності. Учень має міцні, ґрунтовні знання, але, аналізуючи музичні твори, допускає неточність у формулюванні та спеціальній музичній термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою думку щодо музичних явищ. Вказані неточності може виправляти самостійно.

Учень демонструє розвинуте, індивідуальне музичне мислення, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових музичних завданнях, демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати, інтерпретувати музичні твори, асоціювати їх з творами інших мистецтв, застосовувати здобуті знання у музичній діяльності. Має великий творчий потенціал. При виконанні програми виявляє артистичні здібності. При оволодінні новими музичними творами здатний самостійно вирішувати складні художні та технічні завдання.

Учень має ґрунтовні знання в галузі музично-виконавського мистецтва, вільно та свідомо використовує спеціальну музичну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо прослуханого або виконаного твору.

Здатний виконувати складні твори світової музичної літератури на високому художньо-виконавському рівні. Має яскраві артистичні здібності. Його художнє мислення відрізняється самобутністю. Він здатний самостійно використовувати набуті знання, уміння та здібності в музичній діяльності.

1. 1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів мистецьких шкіл з музично-теоретичних дисциплін.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий	1	Усна відповідь учня демонструє слабо сформоване художньо-образне мислення; навички та вміння сформовані на частковому елементарному рівні. Письмова робота виконана не повністю, з великою кількістю помилок, що свідчить про відсутність елементарних навичок.
	2	Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, виявляє певні вміння та навички, володіє незначною частиною спеціальної музичної термінології, словниковий запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні. Учень виконує завдання частково на низькому рівні, що свідчить про відсутність знань більшої частини об’єму матеріалу. Письмова робота з великою кількістю помилок, які свідчать про слабо розвинений ладовий та гармонійний слух, а також про незадовільне засвоєння матеріалу.
	3	Учень знає незначну частину теоретичного матеріалу, має обмежений термінологічний та словниковий запас, виконує завдання частково, показуючи певну обізнаність, але необхідний об’єм матеріалу не засвоєний. Письмова робота виконана повністю, але з великою кількістю помилок. Разом з тим, в них присутні логічні моменти.
Середній	4	Учень здатний сприймати музичні твори на відносно продуктивному рівні. Застосування знань та спеціальної музичної термінології на практиці задовільне. Учень виконує всі запропоновані умови, але на дуже низькому рівні. Письмова робота виконана повністю, але значна кількість помилок знижує її якість.
	5	Учень володіє певними навичками та вміннями, але не завжди здатний виконати завдання, які потребують абстрактного художнього мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної музичної термінології; словниковий запас небагатий; виконує всі запропоновані умови на посередньому рівні. Письмова робота виконана з помилками, але є вдалі фрагменти, які свідчать про потенційні можливості учня. Разом з тим відчувається відсутність твердих знань та навичок.
	6	Учень здатний сприймати та відтворювати значну частину музично-теоретичного матеріалу, але має слабо сформоване художнє мислення, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, виконує всі запропоновані умови на посередньому рівні, але деякі умови виконані більш вдало. Письмова робота свідчить про вміння учні логічно мислити, але слаба техніка обумовила посередній рівень роботи.
Достатній	7	Учень здатен сприймати музично-теоретичний матеріал у повному обсязі, але робить непереконливі висновки, непослідовно викладає свої думки, допускає термінологічні помилки; виконує всі запропоновані умови на досить високому рівні, але деякі фрагменти відповіді свідчать про недостатнє засвоєння матеріалу. Письмова робота виконана досить грамотно, але є значні змістовні помилки.
	8	Учень вміє сприймати музично-теоретичний матеріал у повному обсязі, але має стандартне мислення; бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; недостатньо володіє спеціальною музичною термінологією; відповіді свідчать про добре засвоєння матеріалу, але у виконанні умов допущені помилки, які учень не помічав і долав з поміччю педагога. Письмова робота свідчить про гарні музичні дані, непогану техніку виконання, але наявні 2-3 змістовні помилки.
	9	Учень виявляє глибоке засвоєння музично-теоретичного матеріалу, але допускає несуттєві неточності у відповідях та письмових роботах, які потребують зауваження чи корегування. Учень виконав всі запропоновані умови на досить високому рівні, але у відповіді зустрічались помилки. Письмова робота добре виконана, логічно та музично спрямована, але в ній є одна змістовна помилка.
Високий	10	Учень має, міцні ґрунтовні знання, але допускає неточність у формулюваннях, спеціальній термінології, не завжди переконливо може довести свою думку щодо музичних явищ. Відповідь свідчить про повне засвоєння матеріалу, про високий рівень знань і навичок, але у відповіді зустрічаються незначні неточності, які учень долає самостійно. Письмова робота свідчить про високий музичний рівень учня, добру техніку виконання, але в роботі є незначна (змістовна) помилка.
	11	Учень володіє музично-теоретичним матеріалом у межах програми, використовує набуті знання, уміння і здібності у нових практичних завданнях, демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати музичні явища, асоціювати їх з творами інших мистецтв, застосовувати набуті знання в практичній діяльності. Відповідь без помилок, учень засвоїв матеріал повністю, але відповідь не мала миттєвого темпу. Письмова робота виконана на високому рівні без помилок, але не містить нестандартного, оригінального рішення.
	12	Учень має свідомі знання у межах програми, здатний виконувати завдання творчо, вільно та свідомо використовувати музичну термінологію у роздумах, узагальненнях та висновках, самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в своїй музичній діяльності; рівень світосприйняття мистецького мислення високий. Відповідь блискуча, у хорошому темпі, що свідчить про активне, ініціативне мислення, високий художній і технічний рівень.

1. ЗАГАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ, МЕТА І ДОСЯГНЕННЯ КІНЦЕВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЕЛЕМЕНТАРНОГО, БАЗОВОГО (СЕРЕДНЬОГО: ЗАГАЛЬНОГО МИСТЕЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ) ТА ПОГЛИБЛЕНОГО ПІДРІВНІВ НАПРЯМУ «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО».

1. Види і мета компетентностей, що повинні бути сформованими у здобувачів мистецької освіти.

Компетентність – це комплекс знань, умінь, навичок, досвіду, розуміння, ціннісних орієнтирів, ставлень, рефлексій який мають отримати всі здобувачі мистецької освіти по закінченню кожного року навчання та наприкінці кожного підрівня, що опанували відповідну навчальну програму і вміють реалізовувати його на практиці. Компетентність є кінцевим результатом навчання здобувача на певному підрівні і визначає його здатність здійснювати подальше навчання на наступному підрівні. Необхідні набуті компетенції визначаються навчальною програмою кожного класу.

Основними початковими професійними компетентностями є знання основних епох національного та світового мистецтва, розуміння закономірностей їх походження та розвитку, знання найбільш яскравих представників мистецьких епох, їх творчого доробку та внеску в розвиток українського, загальноєвропейського та світового мистецтва; уміння спілкуватися на теми мистецтва, розпізнавати та застосовувати мистецькі стилі, техніки, форми, читати, відтворювати, інтерпретувати та створювати мистецькі тексти; виконувати твори мистецтва та створювати їх, формувати художні образи в процесі виконання (відтворення або створення) творів мистецтва; демонструвати свої досягнення публічно, володіти культурою мистецького виступу, бути здатним до виконавства в мистецькому колективі.

1. Загальна інтегрована компетентність.

1.1.1. Загальна інтегрована компетентність на елементарному підрівні передбачає здатність здобувача до самостійного опанування нескладного матеріалу та продовження навчання за фахом за навчальною програмою з обраного виду мистецтва базового підрівня початкової спеціальної мистецької освіти (середнього: загального мистецького спрямування та початкового професійного спрямування) або за фахом спорідненого виду мистецтва (спеціалізацією).

1.1.2. Загальна інтегрована компетентність на базовому підрівні середнього: загального мистецького спрямування передбачає зацікавленість здобувача в опануванні музичного мистецтва, здатність до самостійного опанування матеріалу середньої складності відповідно програмним вимогам, самостійний пошук інформації, самоконтроль здобуття результатів в процесі навчання.

1.1.3. Загальна інтегрована компетентність на поглибленому підрівні – здатність і готовність застосовувати набуті знання і уміння в професійній мистецькій діяльності, самостійно працювати з музичним матеріалом. Результатом кінцевої загальної інтегрованої компетентності є набутий досвід пізнавальної діяльності, що виражений у формі знань, досвіду самостійного професійного самовдосконалення, творчої діяльності, здійснення емоційно-ціннісних ставлень у формі особистісних та професійних орієнтацій.

1.2. Загальна мистецька компетентність.

1.2.1. Загальна мистецька компетентність на елементарному підрівні спрямована на володіння здобувачем основними мистецькими поняттями, знання видів мистецтва, естетичних категорій тощо. Основними загальномистецькими компетентностями є знання та вміння аналізувати та оцінювати ключові досягнення національного та світового мистецтва, мистецькі традиції свого народу, розуміння культурного розмаїття. Здобувач повинен демонструвати зацікавленість, ініціативність, здатність розпізнавати естетичні категорії та застосовувати їх при оцінюванні творів мистецтва, культурно-мистецьких заходів, навколишнього середовища, вміти висловлювати свої думки, образно мислити, творчо підходити до виконання завдань як при самостійній роботі так і при колективній.

1.2.2. Загальна мистецька компетентність на базовому підрівні середнього: загального мистецького спрямування дає змогу розрізняти естетичні категорії та жанри окремих видів мистецтв, проявляти здатність до розуміння проявів культурного різноманіття; вміти спілкуватися на теми мистецтва державною мовою.

1.2.3. Загальна мистецька компетентність на поглибленому підрівні виявляється в обізнаності в галузі різних видів мистецтва, володінні дослідницько-аналітичним апаратом, взаємодії з суміжними видами мистецтв в своїй творчості, здатності виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах людської діяльності.

1. Музично-теоретична компетентність.
  1. Музично-теоретична компетентність на елементарному підрівні передбачає опанування основних теоретичних засад музичного мистецтва (ладових, метроритмічних, гармонічних категорій тощо); знання фундаментальних жанрів, форм, стилів, засобів художньої виразності музичного мистецтва. Володіння базовою професійною термінологію (понятійним апаратом).
  2. Музично-теоретична компетентність на базовому підрівні середнього: загального мистецького спрямування передбачає розширення та поглиблення знань основних теоретичних засад музичного мистецтва а також його фундаментальних жанрів, форм, стилів, засобів музичної виразності; вміння аналізувати музичний твір за вищезазначеними категоріями, знаходити причинно-наслідкові зв’язки між певними елементами музичного мистецтва (форма – зміст, програма твору – засоби музичної виразності тощо).
  3. Музично-теоретична компетентність на поглибленому підрівні – дослідження явищ та складників музичного мистецтва. Активне застосування в практичній діяльності набутих музично-теоретичних компетентностей та власна творчість.
2. Музично-виконавська компетентність.
  1. Музично-виконавська компетентність на елементарному підрівні спрямована на формування виконавського апарату, знання основних засобів звуковидобування, засвоєння правильної постанови виконавського апарату. Метою компетентності є гра на музичному інструменті або сольний спів в межах, передбачених навчальною програмою з фаху (основні аплікатурні формули, поняття про динаміку та її відтворення на інструменті або голосом, розвиток музичного слуху інтонування на інструменті або голосом тощо); виконання програмних мистецьких творів з відповідним ступенем артистизму, емоційності та музикальності.

1.4.2. Музично-виконавська компетентність на базовому підрівні середнього: загального мистецького спрямування націлена на розвиток та вдосконалення технічних можливостей виконавського апарату (згідно з навчальною програмою); формування розвинутого музичного мислення в процесі виконавського інтонування музичного твору відповідно до задуму автора; виконання творів різних жанрів відповідного рівня складності з усвідомленою взаємодією їх технічної та художньої складових.

1. 1. Музично-виконавська компетентність на поглибленому підрівні націлена на можливість власної інтерпретації музичного твору, його швидкого ескізного охоплення та досконалого концертного виконання. Музично-виконавська компетентність на професійному підрівні формує здатність застосовувати музично-виконавські компетентності у навчальній та концертно-виконавській діяльності.
2. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві.
  1. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві на елементарному підрівні – виконання програмних творів в ансамблі, хорі, оркестрі; усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільної мети та результату.
  2. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві на базовому підрівні середнього: загального мистецького спрямування передбачає здатність творити та демонструвати свої здібності в мистецькому колективі; виконання програмних творів в ансамблі, оркестрі, хорі; усвідомлення ролі та відповідальності кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.
  3. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві на поглибленому підрівні удосконалює роль учасника мистецького колективу; підіймає на високий рівень навички читки з листа; спонукає до перфектного виконання сольних партій; дає можливість власній інтерпретації образного змісту музичного твору і власної партії.

1. Компетентність з публічного мистецького виступу.
  1. Компетентність з публічного мистецького виступу на елементарному підрівні передбачає культуру публічного мистецького виступу; охайний та доцільний зовнішній вигляд, настрій; сміливість та готовність виступати перед аудиторією.

1.6.2. Компетентність з публічного мистецького виступу на базовому підрівні середнього: загального мистецького спрямування веде до високої культури публічного мистецького виступу; розвиває зосередженість, позитивний настрій, упевненість відповідно до концертної комунікативної ситуації; готовність виступати перед аудиторією; бажання демонструвати власні виконавські досягнення.

1. 1. Компетентність з публічного мистецького виступу на поглибленому підрівні передбачає постійну виконавську, концертну практику; самостійну організацію концертних виступів; грамотне формування програми; досвід сольних концертів.
Очікувані результати навчання у здобувачів елементарного, базового (середнього: загального мистецького спрямування) та поглибленого підрівнів початкової спеціалізованої мистецької освіти.

Результати навчання зосереджені та тому, яких компетентностей (досвіду, знань, навичок, понять, рефлексій, ставлень) досяг та продемонстрував здобувач мистецької освіти після завершення навчання на кожному підрівні.

Освітня програма з музичного мистецтва сформувала шість основних мистецьких компетентностей:

І. ЗАГАЛЬНА ІНТЕГРОВАНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Підрівень	Очікувані результати навчання
Елементарний	Здобувач здатний самостійно опановувати нескладний новий матеріал. Може продовжити навчання за фахом за навчальною програмою з музичного мистецтва базового (середнього: загального мистецького спрямування або початкового професійного спрямування) підрівня початкової мистецької освіти або за спорідненим видом мистецтва (спеціалізацією).
Базовий (середній: загальне мистецьке спрямування)	Здобувач виявляє стійке зацікавлення музичним мистецтвом, прагне постійного розширення та удосконалення засвоєних навичок і вмінь. Демонструє володіння програмним репертуаром. Самостійно виконує навчальні завдання, розбирає та виконує напам’ять програмні музичні твори. Об’єктивно оцінює результати своєї навчальної діяльності. З розумінням ставиться до зауважень, вміє виправляти помилки. Бере участь в учнівських конкурсах. Спілкується державною мовою в групі, колективі, з викладачем (концертмейстером).
Поглиблений	Здобувач має високий рівень творчого застосування мистецьких знань, вмінь та навичок, аналізує твори мистецтва та узагальнює спостереження, вільно орієнтується у музичному матеріалі. Досліджує явища історії та теорії мистецтв та музики.
ІІ. ЗАГАЛЬНА МИСТЕЦЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Підрівень	Очікувані результати навчання
Елементарний	Здобувач демонструє знання та розуміння понять «мистецтво», «культура», основних естетичних категорій, видів мистецтва, жанрів українського народного мистецтва та мистецтва етносів України. Демонструє знання та розуміння проявів культурного розмаїття. Називає види та жанри різних видів мистецтва, різновиди мистецьких творів. Спілкується на теми мистецтва в межах навчальних програм державною мовою.
Базовий (середній: загальне мистецьке спрямування)	Здобувач демонструє загальний рівень культури, знання найважливіших явищ історії суспільства та мистецтва. Визначає знакові твори світового та українського мистецтва, їх авторів, жанр та стиль.
Поглиблений	Здобувач виявляє глибокі і повні знання історії мистецтв, вміє знаходити суспільно-історичні та загальнокультурні чинники, які визначили розвиток західноєвропейської та української культури, має всебічну мистецьку ерудицію, вільно висловлює власні судження, орієнтується у спеціальній мистецтвознавчій термінології.
ІІІ. МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Підрівень	Очікувані результати навчання
Елементарний	Здобувач називає види та жанри академічного та народного музичного мистецтва, різновиди, форми музичних творів, засоби музичної виразності, їх характерні риси, відмінності. Демонструє володіння музичною грамотою (усно та письмово). Записує одноголосний музичний диктант. Читає з листа незнайомі музичні тексти на рівні, передбаченому навчальною програмою. Підбирає на слух прості знайомі мелодії без акомпанементу. Здатен виконати нескладні творчі завдання: скласти просту мелодію на запропонований текст, ритмізувати віршований текст, тощо.
Базовий (середній: загальне мистецьке спрямування)	Здобувач знає видатних представників українського та світового музичного мистецтва різних епох (їх творчі портрети, стислий огляд творчості, окремі знакові твори), виявляє розуміння зв’язку їх творчості з історичною епохою та загальними рисами мистецького стилю (бароко, класицизм, романтизм, модернізм, сучасність). Розуміє художню виразність музичних творів завдяки теоретичному та практичному засвоєнню базових елементів музичної мови: вміє термінологічно характеризувати, будувати, інтонувати, грати на інструменті, визначати на слух та аналізувати лади, інтервали, акорди, ритмічні фігури, структурні елементи музичної мови; вміє розрізняти й визначати музичний розмір, темп і динаміку; володіє технікою тактування в простих і складних розмірах (в межах, передбачених навчальною програмою предмету «Сольфеджіо»). Має поняття про тональну систему музики (кварто-квінтове коло), транспонування. Володіє навиком співу нот з листа. Вміє записувати одноголосну мелодію (знайому та незнайому) відповідного рівня складності на слух. Виявляє розуміння особливостей різних музичних жанрів та форм, наводить приклади з творів українських та зарубіжних композиторів. Володіє основами елементарного аналізу музичного твору (визначає характер, художні образи твору, фіксує їх видозміни протягом твору; визначає лад, тональність, вивчені інтервали, акорди, фактуру; музичні форми). Демонструє творчі навички: створення мелодії з використанням певних особливостей ладу, тональності, ритмічного малюнку, інтервалів, акордів, жанрових ознак тощо; дописування другого голосу чи підголоску, гармонічного супроводу; підбирає мелодії по слуху.
Поглиблений	Здобувач демонструє навички: запису двоголосного диктанту середнього ступеня складності, переважно поліфонічного складу з інтонаційними труднощами (стрибки по нестійких ступенях ладу, хроматизми, синкопи, тріолі, дуолі тощо, тональні відхилення і модуляції в межах першого ступеня спорідненості); гармонізації мелодії в формі періоду з використанням діатонічних акордових елементів; сольфеджування та слухового аналізу вищезазначених елементів; спів з листа одноголосного фрагменту, слуховий гармонічний аналіз уривку відомого музичного твору, обсягом від одного речення до періоду з відхиленнями та модуляціями; гри модуляційної побудови в формі періоду за даним тональним планом (гармонізувати заданий уривок мелодії або бас в обсязі одного речення та імпровізувати друге, модулююче речення; гри секвенції (одної з трьох різновидів: діатонічної, хроматичної, транспонуючої) на мотив з 2-4 акордів (4–5 ланок). Здобувач бездоганно орієнтується в хронології історичних епох, умовах формування художніх стилів та напрямків в мистецтві, професійно характеризує художні явища певної епохи як стійку систему стильових ознак. Демонструє високий ступінь музикознавчої та загальної мистецтвознавчої ерудиції, знання музичної (художньої та наукової) літератури, вільне користування професійною термінологією. Дає розгорнуті, глибоко обґрунтовані, логічно-структуровані відповіді. Володіє всіма необхідними знаннями та навичками в повному обсязі (згідно з освітньою програмою з музичного мистецтва). Має розвинуте та оригінальне музичне мислення, досконалі слухові здібності. Демонструє вільне читання з листа, безпомилкове та творче виконання гармонічних завдань на фортепіано, повне розуміння гармонічного руху в запропонованих для слухового аналізу художніх творах.
IV. МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Підрівень	Очікувані результати навчання
Елементарний	Здобувач демонструє володіння технікою гри на інструменті (співу) в межах, передбачених навчальною програмою відповідного предмету. Чисто інтонує, виконує програмні мистецькі твори з відповідним характером, розуміє всі засоби музичної виразності в ньому.
Базовий (середній: загальне мистецьке спрямування)	Під час гри на інструменті (або сольного співу) здобувач демонструє добре організований та відповідно розвинений виконавський апарат. Демонструє культуру звуковидобування, звукоутворення та усвідомленого інтонування на основі постійного слухового контролю. Проявляє належний рівень виконавської техніки. Втілює художній образ музичного твору з усвідомленим застосуванням визначених засобів музичної виразності. Під час гри демонструє розуміння стилістичних особливостей твору через відповідне емоційне включення та виконавську техніку. Виконує твори різного характеру, жанру, форми з усвідомленим узгодженням їх технічної та художньої складових (в межах, передбачених навчальною програмою предмету «Музичний інструмент», «Сольний спів»).
Поглиблений	Здобувач демонструє віртуозній технічний рівень виконавської майстерності. З однаковим рівнем професіоналізму виконує твори різних історичних музичних стилів та жанрів, зокрема поліфонічний твір імітаційного складу, твір великої форми (соната або варіації), твір вільної форми або цикл п’єс одного автора, віртуозні етюди, твори українських композиторів, твори сучасних композиторів. Добре володіє навичками виконання творів з листа.
V. КОМПЕТЕНТНІСТЬ КОЛЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В МИСТЕЦТВІ
Підрівень	Очікувані результати навчання
Елементарний	Здобувач виконує програмні твори в ансамблі, хорі. Демонструє розуміння ансамблевого виконавства та ролі кожного учасника колективу в досягненні спільного результату.
Базовий (середній: загальне мистецьке спрямування)	Здобувач виконує програмні твори у колективі (ансамблі, оркестрі, хорі) з учнями свого або інших фахів; усвідомлює загальний художній образ, характер музичного твору та роль окремої виконуваної партії у спільному результаті колективного музикування. Узгоджує та координує власні виконавські дії з іншими учасниками ансамблю. Демонструє розуміння своєї ролі у виконавському колективі та особистої відповідальності за спільний результат виконання.
Поглиблений	Здобувач демонструє взаємоповагу до учасників колективу, добре розуміння вимог керівника, диригента, концертмейстера групи, ініціативність в спільній роботі над програмою, швидко та якісно опановує новий музичний матеріал; має сольні партії або є концертмейстером групи. Переконливо пропонує керівнику власну трактовку фразування або звучання своєї партії. Бездоганно виконує сольні епізоди, володіє «оркестровими складнощами». Має бездоганні навички читки з листа. Дотримується строгої дисципліні в колективі під час робочого процесу.
VІ. КОМПЕТЕНТНІСТЬ З ПУБЛІЧНОГО МИСТЕЦЬКОГО ВИСТУПУ
Підрівень	Очікувані результати навчання
Елементарний	Здобувач проявляє сміливість та готовність виступати перед аудиторією. Виступає публічно із задоволенням. Демонструє культуру публічного мистецького виступу (зовнішній вигляд, поведінка). Бере участь в шкільних концертах та конкурсах.
Базовий (середній: загальне мистецьке спрямування)	Здобувач дотримується сценічної культури у поведінці та зовнішньому вигляді. Демонструє виконавську майстерність на сцені, захоплення процесом виконання. Впевнено виступає перед аудиторією, володіє артистичною свободою та вмінням демонструвати виконавські емоції відповідно до художнього образу та авторського задуму музичного твору. Володіє сценічною витримкою, у випадку помилки не втрачає контроль над ситуацією та продовжує виступ. Бере участь в районних та міських культурних заходах – концертах, конкурсах, фестивалях, майстер-класах тощо.
Поглиблений	Здобувач має великий досвід публічних виступів на міських, всеукраїнських та міжнародних сценах, постійну виконавську, концертну практику. Є лауреатом міських, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Проявляє ініціативу в організації концертних виступів, грамотному формуванні програми. Має досвід сольних концертів. Володіє навичками імпровізації, інтерактивного спілкування з аудиторією. Орієнтується в організаційних моментах мистецького заходу (афіші, програмки, обслуговування сцени тощо). Враховує специфіку аудиторії того чи іншого мистецького заходу. Отримує задоволення від публічних виступів.

Конкретні очікувані результати навчання учнів, які відображають набуття ними компетентностей, визначених освітньою програмою, визначаються навчальними програмами з предметів.

Зміст освітньої програми конкретизується в Річному плані роботи, який приймається педагогічною радою закладу та затверджується директором мистецької школи.

Структура навчального року затверджується наказом керівника закладу.

3.6. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, НАВЧАЛЬНЕ ТА ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, ІНШІ РЕСУРСИ, ЩО НЕОБХІДНІ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗДОБУВАЧІВ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ НАПРЯМУ «МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО».

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з таких компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності полягає в формуванні системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах за такими критеріями: професіоналізм, відповідна фахова або педагогічна освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика. Посаду викладача може обіймати особа, яка має фахову передвищу або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію; яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи; фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі. Посаду концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, високий рівень володіння навчальним репертуаром. Концертмейстер повинен розуміти специфіку та прийоми супроводу виступу учнів та творчих колективів, а також прагнути досягти творчого контакту з викладачем та учнем під час проведення освітнього процесу і концертних виступів.
Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності передбачає наявність комплексу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: навчального плану, навчальних програм з предметів, робочих навчальних планів з музично-теоретичних дисциплін, індивідуальних планів учнів (індивідуальна освітня траєкторія), робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фото- фоно- та відео хрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методів і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.
Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності передбачає наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби, відповідно до типового переліку обладнання.
Якість освітнього процесу полягає в здійсненні моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем уроків, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.
Виконання законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою передбачає контроль в межах повноважень керівником та керівниками структурних підрозділів закладу виконання під час здійснення освітнього процесу нормативних актів щодо всебічного розвитку та функціонування української мови як державної, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення у мистецьких школах класів наочної агітації написами державною мовою, наявність символів держави.
Моніторинг досягнення здобувачами результатів навчання (компетентностей) – безперервне відстеження результатів навчання учнів, їх прогнозування та коригування на основі педагогічних методів та прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети. Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо їх проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз та оцінку досягнень учнями результатів навчання (компетентностей), формування та ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти всіх підрівнів, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості здобування освіти в мистецькій школі.
Моніторинг відвідування здобувачами уроків, передбачених робочим навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями уроків, виконанням навчальних планів та навчальних програм початкової спеціалізованої мистецької освіти із застосуванням різноманітних методів та форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в мистецькій школі.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти передбачають здійснення у мистецьких школах таких процедур та заходів:

удосконалення освітньої діяльності;
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням освітньої програми - навчальних планів та навчальної програми з предмета, якістю знань, умінь та навичок здобувачів мистецької освіти, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;
створення необхідних умов для підвищення кваліфікації, фахового професійного рівня педагогічних працівників;
забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та організації освітнього процесу;
забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецької школи.

IV. НАПРЯМ «ОБРАЗОТВОРЧЕ та ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО».

Нормативний строк навчання за освітньою програмою образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва становить:

4 роки (1-4 класи) для дітей, що розпочали навчання у 5-8 років;

2 роки (1-2 класи) для дітей, що розпочали навчання старше 8 років.

Загальна тривалість навчання за освітньою програмою базового підрівня:

4 роки (5-8 класи) - для дітей, що розпочали навчання у 5-8 років;

4 роки (3-6 класи) - для дітей, що розпочали навчання старше 8 років.

Загальна тривалість навчання за освітньою програмою поглибленого підрівня:

2 роки (9-10 класи) - для дітей, що розпочали навчання у 5-8 років;

2 роки (7-8 класи) - для дітей, що розпочали навчання старше 8 років.

Освітня програма з напряму «Образотворче мистецтво (образотворче та декоративно-прикладне)» (далі – освітня програма) – документ, що вивчає загальний нормативний зміст, обсяг та результати навчання учнів початкової мистецької освіти елементарного підрівня художнього мистецького спрямування.

Освітня програма встановлює мету, завдання навчальної дисципліни, перелік ключових компетентностей, рекомендовані форми організації освітнього процесу та види навчальних занять, форми і засоби поточного та підсумкового контролю, рекомендації щодо його проведення, а також критерії оцінювання рівня досягнення результатів навчання.

Опанування нормативного змісту освітньої програми дає можливість здобувачам освіти застосовувати набуті в процесі навчання компетентності, визначені освітньою програмою з образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, у своєму повсякденному житті, а також продовжити навчання на наступному підрівні початкової мистецької освіти за фахом або спорідненим видом мистецтва.

Освітня програма орієнтована на здобуття початкової художньої освіти елементарного підрівня здобувачами освіти (учнями) в мистецьких школах (художніх школах або художніх відділеннях мистецьких шкіл), а також може бути використана іншими суб’єктами освітньої діяльності, які реалізують програми позашкільної освіти за мистецьким напрямом.

Нормативний зміст освітньої програми розрахований на дітей, які розпочинають навчання в 5-7 років, а також може бути реалізований у навчанні осіб старшого віку, які не мають початкових компетентностей, формування яких передбачено цією навчальною програмою.

Нормативний зміст навчання базується на традиціях і сучасних досягненнях української, західноєвропейської та інших зарубіжних художніх шкіл і враховує актуальні потреби особистості у творчому самовираженні, формування образного мислення та емоційно-естетичного досвіду, розвитку особистісного, художнього сприйняття дійсності, заохочення для самостійної художньої діяльності.

Освітня програма є основною для розроблення викладачем робочої навчальної програми з напряму «Образотворче мистецтво (станкове та декоративне)», в якій конкретизується: тематика; послідовність викладу матеріалу; комплекс художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів; заходи поточного контролю та обсяг годин на опанування учнями змісту модулів відповідно до їх здібностей та можливостей.

Мета освітньої програми та завдання нормативного змісту навчальної дисципліни «Образотворче, декоративно-прикладне мистецтво».

Мета освітньої програми – узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнем/ученицею визначених освітньою програмою нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу педагогічних методів, підходів та інструментів.

Мета опанування нормативного змісту освітньої програми полягає у ранньому виявленні та розвитку індивідуальних здібностей учня/учениці; формування відповідних знань, умінь, навичок, розуміння, ціннісних орієнтацій у сфері візуально-просторових форм образотворчого мистецтва та мистецтва загалом.

Опанування освітньої програми сприяє розвиткові в учнів образного мислення та творчого чуття, набуттю ними естетичного досвіду в процесі активної мистецької діяльності (мистецько-виконавської практики), застосуванню художніх технік створення мистецьких творів відповідної складності, засобів художньої виразності в образотворчій діяльності, відповідно до їх віку, творчих здібностей, психічного розвитку, а також продовженню ними здобуття початкової художньої освіти на наступному підрівні.

Реалізація змісту навчання передбачає послідовне набуття учнем/ученицею таких компетентностей:

- загальної інтегрованої;

- загальної мистецької;

- художньо-теоретичної;

- художньо-виконавської;

- компетентності колективної взаємодії в мистецтві;

- компетентності з публічного мистецького виступу.

Набуття компетентностей спрямовується на:

- зацікавленість образотворчим мистецтвом та художньою творчою діяльністю;

- розвиток універсальних особистісних якостей та здібностей учня/учениці: образного мислення; уяви; фантазії; спостережливості; зорової пам’яті; художнього смаку та сприйняття кольору, форми, тощо;

- формування здатності до концентрації уваги, до абстрактного (символічного) та художнього (образного) мислення;

- формування вміння створювати композиційно цілісні образи в образотворчому мистецтві (станковому та декоративному);

- оволодіння різноманітними художніми матеріалами, інструментами та технічними прийомами, передбаченими навчальною програмою, і застосування її для створення художнього твору.

Зміст освітньої програми спрямований на:

- розвиток емоційно-культурного рівня учнів, чутливості до навколишнього світу та особистісного внутрішнього потенціалу;

- розвиток та плекання творчого і духовного імпульсу до опанування графічних та колористичних засобів образотворчого мистецтва;

- формування емоційно-естетичного, практичного досвіду в образотворчій діяльності, а також індивідуального, художньо-естетичного сприйняття дійсності.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

та види навчальних занять.

Освітній процес у межах освітньої програми здійснюється у формі навчальних занять, заходів поточного та підсумкового контролю, а також пленерної практики. У процесі ведення занять практикується груповий та індивідуальний підхід до учня/учениці відповідно до його/її вікового й особистісного розвитку з урахуванням індивідуального темпу засвоєння навчального матеріалу.

Застосовуються такі методи навчання:

- мовний (пояснення, бесіда, розповідь);

- наочний (показ, спостереження, демонстрація прийомів роботи);

- практичний;

- емоційний (підбір асоціацій-образів, художні враження);

- інтегрований.

Викладач має право на академічну свободу (свободу викладання, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі), педагогічну ініціативу та розроблення власного/власної (авторського/авторської) методу / прийому / методики з описом педагогічної проблеми та оригінальних шляхів її вирішення.

Основною формою заняття є груповий урок. Кількісний склад групи складає в середньому 6-12 осіб.

Освітньою програмою передбачені щорічно до 6 (шести) резервних годин, які використовуються викладачем для планування різноманітних форм роботи, зокрема, відвідування музеїв, виставок, концертів, культурно-мистецьких заходів, участь в учнівських конкурсах, переглядах, проведення пленерної практики тощо.

Вимоги до матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу.

Клас (образотворча майстерня) має бути забезпечений: натурними столами, мольбертами, стільцями, табуретами для інструментів та художніх матеріалів, освітлювальним приладдям, предметами натурного фонду. А також: наочними матеріалами (книгами, альбомами, літературою з фахових предметів), методичними зразками, таблицями, електронними каталогами з різних видів мистецтв, CD-аудіо програвачем та/або комп’ютером.

Нормативний зміст, обсяг навчальної дисципліни та результати навчання.

Зміст освітньої програми включає поєднання елементів базових образотворчих дисциплін (композиція, графіка живопис), технічних прийомів, засобів (інструментів), матеріалів, а також видів образотворчого (станкового та декоративного) мистецтва в єдиному процесі формування в учня/учениці художніх компетентностей, віднесених до елементарного рівня початкової освіти.

Основними формами організації освітнього процесу є: уроки, екскурсії, відвідування виставок, концертів у тому числі квести, які педагогічний працівник організує у межах уроку або в позаурочний час та види навчальних занять (групове заняття), робота на пленері, робота з живою натурою.

Головним та невід’ємним елементом навчальної дисципліни «Образотворче мистецтво (станкове та декоративне)» є композиція. Цей елемент навчальної дисципліни дозволяє інтегрувати зміст програми з урахуванням жанрової специфіки станкового та декоративного мистецтв та зберегти «прозорість» меж їх застосування. У випадку декоративного спрямування особливості реалізації навчальних завдань за окремими модулями та темами полягають у використанні конкретних художніх технік, інструментів і матеріалів (аплікація, колаж, паперопластика, витинанка, писанкарство тощо).

Для підготовки до щорічної пленерної практики (як частини резервного часу в рамках варіативної складової освітньої програми) в кінці першого року навчання вивчається окрема тема «навчальний пленер і його значення в художній практиці».

Процес набуття учнем/ученицею компетентностей побудований на основі поєднання засобів, матеріалів та технічних прийомів образотворчого мистецтва (станкового та декоративного) для вивчення матеріалу та виконання творчих завдань.

Основні мистецькі компетентності освітньої програми з образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва:

Вид компетентності	Загальні результати навчання
1.Загальна інтегрована компетентність	Здатний самостійно опановувати нескладний навчальний матеріал. Може продовжити навчання за фахом за освітньою програмою з образотворчого/декоративного мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загально-мистецького або початкового професійного спрямування або за спорідненим видом мистецтва (спеціалізацією).
2. Загальна мистецька компетентність	Демонструє знання та розуміння понять «мистецтво», основних естетичних категорій, видів мистецтва, жанрів українського народного мистецтва та мистецтва етносів України. Демонструє знання і розуміння проявів культурного розмаїття. Називає види та жанри різних видів мистецтва, називає різновиди творів мистецтва. Спілкується на теми мистецтва в межах навчальних програм державною мовою.
3. Художньо- теоретична компетентність	Називає види та жанри образотворчого мистецтва / народного образотворчого, декоративного мистецтва, різновиди творів образотворчого мистецтва. Демонструє знання та розуміння понять «композиція», «образотворча композиція», «декоративна композиція», «рисунок», «живопис», «скульптура», «форма», понять у декоративному мистецтві. Називає засоби виразності у художніх творах у межах, передбачених вимогами навчальних дисциплін.
4. Художньо- виконавська компетентність	Має власний задум та створює на його основі (за допомогою викладача) композиційно цілісний образ засобами образотворчого / декоративного мистецтва. Демонструє володіння техніками образотворчого / декоративного мистецтва в межах, передбачених навчальними програмами відповідних дисциплін. Застосовує засоби виразності в художніх творах у межах, передбачених вимогами навчальних дисциплін. Застосовує всі передбачені програмою навчальної дисципліни інструменти для створення творів образотворчого / декоративного мистецтва.
5. Компетентність колективної взаємодії в мистецькій діяльності	Розуміє свою роль у спільному демонструванні художніх творів на колективній виставці. Демонструє взаємодію з іншими учасниками у колективному експонуванні художніх творів для досягнення спільного мистецького результату. Виявляє здатність до створення художнього образу за колективним задуму творчій групі.
6. Компетентність з публічного мистецького виступу	Проявляє сміливість та готовність демонструвати свої художні роботи перед аудиторією. Демонструє культуру публічного мистецького виступу (зовнішній вигляд, поведінка).

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з таких компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);
виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою;
моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Зміст навчання, що передбачений освітньою програмою.

Структура навчального року затверджується наказом керівника закладу.

4.1. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ ПІДРІВЕНЬ

4.1.1. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 4 роки).

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, предмети)	Кількість навчальних годин 1-4 класи
	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Рисунок (групові уроки)	1	2	2	3
Живопис (групові уроки)	1	1	1	2
Композиція (групові уроки)	2	2	2	2
Скульптура (групові уроки)	–	1	1	1
Початковий курс історії образотворчого мистецтва (групові уроки)	-	-	1	1
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	-	1	1	1
Всього годин	4	7	8	10

Загальний обсяг навчального навантаження елементарного підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 4 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Рисунок	280,0
Живопис	175,0
Композиція	280,0
Скульптура	105,0
Початковий курс історії образотворчого мистецтва	70,0
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	105,0
Всього:	1015,0
На 1-му році навчання	140,0 (4)
На 2-му році навчання	245,0 (7)
На 3-му році навчання	280,0 (8)
На 4-му році навчання	350,0 (10)
Всього:	1015,0

1. 1. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 2 роки).

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, предмети)	Кількість навчальних годин 1-2 класи
	1 клас	2 клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Рисунок (групові уроки)	1	2
Живопис (групові уроки)	1	1
Композиція (групові уроки)	2	2
Скульптура (групові уроки)	–	1
Початковий курс історії образотворчого мистецтва (групові уроки)	-	-
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	-	1
Всього годин	4	7

Загальний обсяг навчального навантаження елементарного підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 2 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Рисунок	105,0
Живопис	70,0
Композиція	140,0
Скульптура	35,0
Початковий курс історії образотворчого мистецтва	0,0
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	35,0
Всього:	385,0
На 1-му році навчання	140,0 (4)
На 2-му році навчання	245,0 (7)
Всього:	385,0

1. 1. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 4 роки).

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, предмети)	Кількість навчальних годин 1-4 класи
	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Паперопластика (групові уроки)	1	1	1	1
Писанкарство (групові уроки)	1	1	1	2
Витинанка (групові уроки)	1	1	1	2
Ліплення (групові уроки)	1	1	1	1
Українське бісероплетіння	-	-	1	1
Початковий курс історії декоративного мистецтва (групові уроки)	-	-	1	1
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	1	1	1	1
Всього годин	5	5	7	9

Загальний обсяг навчального навантаження елементарного підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 4 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Паперопластика	140,0
Писанкарство	175,0
Витинанка	175,0
Ліплення	140,0
Українське бісероплетіння	70,0
Початковий курс історії декоративного мистецтва	70,0
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	140,0
Всього:	910,0
На 1-му році навчання	175,0 (5)
На 2-му році навчання	175,0 (5)
На 3-му році навчання	245,0 (7)
На 4-му році навчання	315,0 (9)
Всього:	910,0

4.1.4. Навчальний план освітньої програми елементарного підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 2 роки).

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, предмети)	Кількість навчальних годин 1-2 класи
	1 клас	2 клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Паперопластика (групові уроки)	1	1
Писанкарство (групові уроки)	1	1
Витинанка (групові уроки)	1	1
Ліплення (групові уроки)	1	1
Українське бісероплетіння	-	-
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	1	1
Всього годин	5	5

(термін навчання 2 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Паперопластика	70,0
Писанкарство	70,0
Витинанка	70,0
Ліплення	70,0
Українське бісероплетіння	-
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	70,0
Всього:	350,0
На 1-му році навчання	175,0 (5)
На 2-му році навчання	175,0 (5)
Всього:	350,0

4.2. БАЗОВИЙ ПІДРІВЕНЬ

1. 1. Навчальний план освітньої програми базового підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 4 роки).

Компоненти освітньої програми (навчальні дисципліни, предмети)	Кількість навчальних годин 5 (3)-8 (6) класи
	5(3) клас	6(4) клас	7(5) клас	8(6) клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Рисунок (групові уроки)	3	3	3	4
Живопис (групові уроки)	3	3	3	3
Композиція (групові уроки)	2	2	3	3
Скульптура (групові уроки)	1	1	1	1
Початковий курс історії образотворчого мистецтва (групові уроки)	1	1	1	1
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором	1	1	1	1
Всього годин	11	11	12	13

Загальний обсяг навчального навантаження базового підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 4 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Рисунок	455,0
Живопис	420,0
Композиція	350,0
Скульптура	140,0
Початковий курс історії образотворчого мистецтва	140,0
Предмет за вибором	140,0
Всього:	1645,0
На 5(3)-му році навчання	385,0 (11)
На 6(4)-му році навчання	385,0 (11)
На 7(5)-му році навчання	420,0 (12)
На 8(6)-му році навчання	455,0 (13)
Всього:	1645,0

1. 1. Навчальний план освітньої програми базового підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 4 роки).

Навчальні предмети (дисципліни)	Кількість навчальних годин на тиждень протягом 1-4 класів
Навчальні предмети (дисципліни)	5 (3) клас	6 (4) клас	7 (5) клас	8 (6) клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина: :
Паперопластика	1	1	1	1
Писанкарство	1	1	1	2
Бісероплетіння	2	2	2	2
Витинанка	1	1	2	2
Виготовлення народних ляльок	1	1	2	2
Українська вишивка	1	1	2	2
Початковий курс історії образотворчого мистецтва	1	1	1	1
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором (графіка)	1	1	1	1
Всього годин	9	9	12	13

Загальний обсяг навчального навантаження базового підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО – ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 4 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Паперопластика	140,0
Писанкарство	175,0
Бісероплетіння	280,0
Витинанка	210,0
Виготовлення народних ляльок	210,0
Українська вишивка	210,0
Початковий курс історії образотворчого мистецтва	140,0
Предмет за вибором (графіка)	140,0
Всього:	1505,0
На 5(3)-му році навчання	315,0 (9)
На 6 (4)-му році навчання	315,0 (9)
На 7(5)-му році навчання	420,0 (12)
На 8(6)-му році навчання	455,0 (13)
Всього:	1505,0

1. ПОГЛИБЛЕНИЙ ПІДРІВЕНЬ
  1. Навчальний план освітньої програми поглибленого підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 2 роки).

Навчальні предмети (дисципліни)	Кількість навчальних годин на тиждень протягом 9(7)-10(8) класів
Навчальні предмети (дисципліни)	9 (7) клас	10 (8) клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Рисунок	4	4
Живопис	3	3
Композиція	3	3
Скульптура	1	1
Графіка	1	1
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором (батик)	1	1
Всього годин	13	13

Загальний обсяг навчального навантаження поглибленого підрівня напряму «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 2 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Рисунок	280,0
Живопис	210,0
Композиція	210,0
Скульптура	70,0
Графіка	70,0
Предмет за вибором (батік)	70,0
Всього:	910,0
На 9(7)-му році навчання	455,0 (13)
На 10(8)-му році навчання	455,0 (13)
Всього:	910,0

1. 1. Навчальний план освітньої програми поглибленого підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 2 роки).

Навчальні предмети (дисципліни)	Кількість навчальних годин на тиждень протягом 9 (7)-10 (8) класів
Навчальні предмети (дисципліни)	9 (7) клас	10 (8) клас
Обов’язкові компоненти – Інваріативна частина:
Писанкарство	4	4
Українська народна лялька	3	3
Українська вишивка	3	3
Лозоплетіння	1	1
Варіативна частина (Вибіркові компоненти)
Предмет за вибором (скульптура)	1	1
Всього годин	12	12

Загальний обсяг навчального навантаження поглибленого підрівня напряму «ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО»

(термін навчання 2 роки).

Назва освітнього компонента	Мінімальний обсяг навчального навантаження на одного учня/учениці, годин (на термін навчання)
Писанкарство	280,0
Українська народна лялька	210,0
Українська вишивка	210,0
Лозоплетіння	70,0
Предмет за вибором (скульптура)	70,0
Всього:	840,0
На 9 (7)-му році навчання	420,0 (12)
На 10 (8)-му році навчання	420,0 (12)
Всього:	840,0

4.4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

Кількісний склад кожної групи здобувачів освіти для проведення групових занять становить в середньому 8 осіб.

У разі неможливості сформувати групу у зв'язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більше як на 20 % У разі значного перевищення контингенту кількість здобувачів освіти в групі може бути більшою 8 осіб.

Залежно від регіональних особливостей закладу, кількості здобувачів освіти з даного фаху, за необхідності дозволяється робити зведені групи (комплекти) з різних класів (якщо кількість здобувачів освіти в тому, чи іншому класі (році навчання) є меншою від встановленої програмою норми. При цьому розрахунок навчальних годин з предметів визначається по переважній кількості учнів у даному комплекті.

4.4.1. Форми та засоби поточного і підсумкового контролю

Поточний контроль є оцінюванням прогресу учня/учениці, що дає змогу викладачеві відповідним чином адаптувати освітній процес. Використання поточного оцінювання дозволяє відстежувати особистісний розвиток дитини, хід опановування нею компетентностей освітньої програми та вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію.

Поточний контроль досягнення учнями результатів навчання здійснюється переважно у формі робочих переглядів художніх творчих робіт учня/учениці, їх обговорення та публічного демонстрування в класі. Рекомендована кількість заходів поточного контролю збігається з кількістю навчальних модулів. Кожен навчальний модуль містить нормативний зміст навчальної програми, об’єднаний певною педагогічною метою (завданням) навчальної дисципліни і передбачає формування в учня/учениці певних компетентностей, набуття яких необхідне для досягнення результатів навчання. Елемент поточного контролю – аналіз помилок, допущених учнем/ученицею, та конкретні вказівки для їх виправлення не розглядаються на першому році навчання, але стають актуальними на подальших навчальних етапах елементарного підрівня.

Підсумковий контроль за рік здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці у формі контрольного заходу, на якому перевіряється набуття ключових компетентностей. Контрольний захід (перевідний іспит) проводиться наприкінці кожного навчального року як творчий перегляд (виставка художніх творчих робіт) учня/учениці в школі. Під час оцінювання художніх творчих робіт результати навчання 2 семестру враховують досягнення учня/учениці за модулями (темами) 1 семестру.

Навчальні досягнення учня/учениці першого-другого років навчання підлягають вербальному оцінюванню, на третьому-четвертому роках навчання – як вербальному, так і бальному оцінюванню. Для оцінювання учнів пропонується система з чотирьох рівнів:

- «має значні успіхи» – високий рівень;

- «демонструє помітний прогрес» – достатній рівень;

- «досягає результату за допомогою вчителя» – середній рівень;

- «ще потребує уваги і допомоги» – початковий рівень.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 рівня:

1. Початковий (1-3 бали).

2. Середній (4-6 бали).

3. Достатній (7-9 балів).

4. Високий (10-12 балів).

Підсумковий контроль результатів опанування навчальної програми «Образотворче мистецтво (станкове та декоративне)» за елементарним підрівнем здійснюється у формі випускної екзаменаційної творчої роботи. Під час підсумкового контролю оцінюються всі компоненти пройденого навчального матеріалу: оригінальність ідеї, композиційні рішення, володіння матеріалом, художньою технікою, емоційність втіленого образу, майстерність виконання поставленої задачі на рівні свого віку з урахуванням індивідуальних можливостей кожного/кожної учня/учениці.

Завдання випускної екзаменаційної творчої роботи виконується в рамках навчальних годин останнього модуля четвертого року навчання та передбачає компонування художніх елементів у двомірному та тримірному просторі.

Зміст і форми поточного та підсумкового контролю.

Рік навчання	Програмні вимоги
Рік навчання	1 модуль	2 модуль
1	Робочий перегляд (виставка серії художніх робіт) за модулями: «Основні та похідні кольори» та «Графічні засоби».	Робочий перегляд (виставка серії художніх робіт) за модулями: «Компонування елементів у зображенні» та «Форма (абриси, контури, силуети)».
2	Робочий перегляд (виставка серії художніх робіт) за модулями: «Емоційний аспект кольору» та «Форма і розмір».	Робочий перегляд (виставка серії художніх робіт) за модулями: «Основи малювання олівцем» та «Змішані техніки».
3	Робочий перегляд (виставка серії художніх робіт) за модулями: «Звучання кольору» та «Двомірний простір».	Робочий перегляд (виставка серії художніх робіт) за модулями: «Основи малюнку» та «Компонування елементів на площині».
4	Робочий перегляд (виставка серії художніх робіт) за модулями: «Малювання з натури» та «Техніки і прийоми малювання».	Робочий перегляд (виставка серії художніх робіт) за модулями: «Компонування елементів на площині» та «Малювання за уявою. Сюжет».
4	Випускна екзаменаційна творча робота: компонування художніх елементів у двомірному та тривимірному просторі.

1. 1. Критерії оцінювання рівня досягнення результатів навчання.

Запропоновані критерії оцінювання художніх робіт учня/учениці дозволяють виявити динаміку процесів, пов’язаних із віковими змінами, рівнем досягнень, результатів навчання за освітньою програмою з напряму «Образотворче мистецтво (станкове та декоративне)».

Нижче наведено зразок Свідоцтва досягнень з навчальної дисципліни «Образотворче мистецтво (станкове та декоративне)» учнів першого-другого років навчання. Для учнів третього-четвертого років навчання досягнення оцінюються за відповідною шкалою балів (наприклад, високий рівень досягнень «має значні успіхи» дорівнює 10-12 балам).

Свідоцтво досягнень з навчальної дисципліни

«Образотворче мистецтво (станкове та декоративне)».

Характеристика особистих досягнень учня/учениці	Має значні успіхи	Демонструє помітний прогрес	Досягає результату з допомогою викладача	Потребує подальшого вдосконалення
Виявляє інтерес до навчання.
Активно, старанно працює на уроці.
Вміє формулювати питання про незнайомі поняття.
Доброзичливо ставиться до оточуючих.
Співпрацює в колективі з іншими дітьми.
Знаходить успішні шляхи вирішення проблем.
Дотримується правил поведінки під час уроку, гри, відпочинку
Спілкується на теми мистецтва в межах навчальної програми державною мовою.
Виявляє здатність самостійно опрацьовувати навчальний матеріал.
Висловлює своє ставлення до художніх мистецьких творів.
Застосовує художню мистецьку термінологію під час уроку.
Пропонує і втілює власні творчі ідеї.
Демонструє вільне володіння кольором за основними принципами кольорознавства.
Демонструє володіння художньою грамотою в рисунку.
Демонструє елементарні вміння створення площинної композиції по принципу гармонії.
Застосовує засоби композиційної виразності (статика, динаміка, контраст, нюанс тощо) для відтворення художнього образу.
Володіє основними технічними навичками при роботі з пластичним матеріалом.
Демонструє володіння техніками образотворчого (станкового, декоративного) мистецтва в межах, передбачених навчальною програмою*.
Демонструє володіння інструментами та художніми матеріалами образотворчого (станкового, декоративного) мистецтва в межах, передбачених навчальною програмою*.
Уміє виражати різними засобами образотворчого мистецтва своє бачення художнього твору*.
Може надати характеристику загальному настрою образотворчого твору*.
Бере участь у мистецьких заходах*.
Знає правила поведінки під час мистецьких заходів.

*Заповнюється в 2 семестрі.

Свідоцтво рекомендовано заповнювати кожного семестру або раз на рік.

1. 1. Рекомендації щодо визначення критеріїв оцінювання рівня досягнення результатів навчання за освітньою програмою «ОБРАЗОТВОРЧЕ та ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО».

Засвоєння навчальної програми з «Образотворчого мистецтва (станкового та декоративного)» учнем/ученицею початкової мистецької освіти елементарного підрівня оцінюється за такими критеріями (ознаками наявності в роботі основ образотворчої грамоти):

- композиція;

- форма;

- простір;

- колір;

- лінії;

- ритм;

- художній образ;

- технічні навички володіння художніми матеріалами та інструментами.

Розкриваючи зміст запропонованих критеріїв, необхідно детально визначити їх складові.

Композиція художньої роботи учня/учениці оцінюється за такими показниками:

Вибір формату аркушу паперу:

горизонтальний;
вертикальний.

Композиційний розмір зображення:

нормальний;
великий;
дрібний.

Композиційна рівновага зображення:

за масами зображення;
за розподілом кількості елементів композиції;
за кольоровими плямами.

Симетричність композиційної побудови:

за масами;
за тоном;
за кольором;
за формою.

Асиметричність композиційної побудови.
Розташування головного та другорядного в композиції.
Виділення композиційного центру:

кольором;
тоном;
пробілом;
розміром.

8. Застосування лінії під час побудови композиції для передання руху (людини, тварин чи неживих предметів):

горизонталі;
вертикалі;
діагоналі.

Композиційний прийом застосування горизонтальних напрямів надає можливість продемонструвати співвідношення відносного покою і тиші.

Використання паралельних вертикальних напрямів підкреслює стан величі, урочистості та піднесеності (грецькі колони, готичні споруди, парадні стели).

Композиційний прийом застосування діагональних напрямів сприяє посиленню чи послабленню руху.

Можна дослідити закономірність – зорове сприйняття навколишнього предметного світу зліва направо відбувається швидше, ніж справа наліво (за європейською традицією читання та письма). Зображення руху зліва направо або паралельно площині картини активізує сприйняття руху, а діагональне справа наліво дещо послаблює його. Побудова композиції по діагоналі також дозволяє продемонструвати значний ступінь глибини простору.

Форма в художній роботі учня/учениці оцінюється за такими показниками:

1. Передання характеру зображення за допомогою форми (добре і зле, спокійне й енергійне, м’яке й колюче тощо).

2. Роль форми і кольору в передачі художньо-образного рішення зображення (для створення виражального образу зображення форми підтримується кольором).

3. Узагальнення форми (виділення головного в образі; відмова від деталей, що руйнують сприйняття; акцент на деталях, що розкривають образ).

4. Контраст форм у композиції (низьке і високе, велике і маленьке, товсте і тонке, темне і світле, спокійне і динамічне).

5. Зображення реалістичної форми.

6. Зображення декоративної форми (певна стилізація, підкреслення чи посилення характерних рис, що впливають на рішення образу).

Простір у художній роботі учня/учениці оцінюється за такими параметрами:

«Вільне» зображення на аркуші.
Побудова за принципами «фризу»:

одно-фризове зображення на краю аркуша;
одно-фризове зображення на смузі;
дво-або трифризове зображення.

Розгорнуто-планова побудова:

сполучення виду зверху з фронтальним зображенням;
«єгипетський» варіант.

Наявність загородження.
Елементи просторової побудови:

передання масштабу;
передання планів;
наявність горизонту;
повітряна перспектива.

Перспективна побудова зображення:

в системі центральної перспективи;
в системі кутової перспективи.

Колір у художній роботі учня/учениці оцінюється за такими показниками:

Використання простого кольору.

Учень/учениця виконує роботу, застосовуючи готові кольори, що знаходяться в наборі фарб, не змішуючи їх, не досягаючи локального кольору, що передає характерний колір предмету.

Використання простого і складного кольорів.

У художній творчій роботі учень/учениця використовує не тільки готовий колір, але й складний, отриманий змішуванням 2-х або 3-х кольорів із набору фарб.

Використання складного кольору.

Вся робота виконана кольорами, які учень/учениця отримує за допомогою змішування готових кольорів на палітрі.

Колір у дитячих роботах є найбільш характерним проявом вікових можливостей в образотворчій діяльності. Колір також постає й найбільш властивим проявом рівня сформованості основ образотворчої грамоти в образотворчій діяльності дітей.

Тон у художній роботі учня/учениці оцінюється за такими показниками:

1. Виділення тоном головного в зображенні.

2. Передання планів за допомогою тону.

3. Тональні співвідношення м’які, наближені.

4. Тональні співвідношення різкі, контрастні.

Лінія в художній роботі учня/учениці оцінюється за такими показниками:

Техніка володіння лінією:

охайна (учень/учениця володіє технікою роботи олівцем, достатньою мірою керує рухами кисті руки);
недбала (учень/учениця частково володіє технікою роботи олівцем, недостатньо керує рухами кисті руки);
хаотична (учень/учениця погано керує рухами кисті руки, лінії наносяться випадково).

2. Зображення різнохарактерних ліній (тонка, товста, пряма, хвиляста, плавна, гостра, заокруглена, спіральна тощо).

3. Передача емоційного стану зображення за допомогою ліній (використання різнохарактерних ліній для досягнення виражального образу та передання особистого ставлення до оточуючого світу).

Ритм у художній роботі учня/учениці оцінюється за такими параметрами:

1. Поява в рисунку ритмічних повторень: ритм форм; ритм плям; ритм ліній.

2. Використання ритму для втілення власного художньо-творчого задуму.

Ритм проявляється шляхом більшої чи меншої повторюваності будь-якого елементу. Якщо симетрії притаманна спокійна рівновага елементів, то ритм передбачає рух, який може бути продовжений до нескінченності. Ритм також відіграє організаційну та естетичну роль у рисунку.

Художній образ у творчій роботі учня/учениці оцінюється за такими показниками:

1. Створення художнього образу (людини, тварини, природи, будівель тощо) засобами образотворчого/декоративного мистецтва.

2. Вибір засобів художньої виразності для створення мальовничого образу.

3. Вибір засобів художньої виразності для створення графічного образу.

4. Передання характеру, емоційного стану та намірів образу, що зображується.

Технічні навички володіння художніми матеріалами та інструментами в художній роботі учня/учениці оцінюється за такими параметрами:

1. Примітивні навички роботи.

2. Правильні навички роботи.

Для учнів початкової мистецької освіти елементарного підрівня можна виділити художню техніку і матеріали, які використовуються в роботі 1-4 класів: гуаш, акварель, змішана техніка (воскова крейда, акварель), воскова крейда, фломастери, кольорові олівці, граттаж, графітний олівець, кольоровий папір.

Оцінювання на завершальному році опанування навчальної програми передбачає зіставлення навчальних досягнень учня/учениці з конкретними очікуваними результатами навчання – підсумковими вимогами випускного класу, визначеними освітньою програмою.

V. Напрям «ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО».

Освітня програма з напряму «ХОРЕОГРАФІЧНЕ МИСТЕЦТВО» – документ, що визначає нормативний зміст, обсяг та результати навчання учнів початкової мистецької освіти елементарного підрівня хореографічного спрямування.

Освітня програма з хореографічного мистецтва розроблена відповідно до п. 7 cт. 21 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту», «Концепції сучасної мистецької школи», що затверджена наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 №1433.

Сучасна мистецька школа – осередок творчого розвитку особистості, фундаментальна ланка підготовки професійного митця та центр культурно-естетичного життя громадян України.

Освітня програма визначає:

- вимоги до осіб (учнів), які можуть розпочати навчання за цією програмою;
- загальний обсяг навчального навантаження;
- перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
- очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Освітня програма закладу початкової мистецької освіти передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти. Згідно Національної рамки кваліфікацій, результати навчання – це компетентності (знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості), які набуває та/або здатна продемонструвати особа після завершення навчання.

Результати навчання – це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Загальні положення.

Освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва спрямована на здобуття , виявлення та розвиток їх хореографічних здібностей і талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері хореографічного мистецтва.

Освітня програма – це основний документ, який визначає загальний нормативний зміст та основні засади й підходи до організації навчання на елементарному підрівні початкової хореографічної освіти. Програма визначає мету навчання, перелік освітніх компонентів (навчальних дисциплін та контрольних заходів), їх логічну послідовність та обсяг, що забезпечує набуття учнями обов'язкових результатів навчання.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також, продовжити здобуття початкової хореографічної освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загального мистецького або початкового професійного спрямування.

Освітня програма визначає види навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов'язкових результатів навчання.

Мета освітньої програми - узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Освітня програма побудована із урахуванням таких принципів:

узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів;
доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності опанування змісту і достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатів навчання;

надання можливості для адаптації до індивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми - формування в учнів початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з танцю, виховання естетичного ставлення до хореографічного мистецтва, опанування учнем/ученицею основ хореографічної культури і виконання ним/нею танцювальних елементів та їх образно-комбінованих форм відповідно до віку з належним ступенем емоційної, художньої та пластичної виразності, набуття естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій через долучення до кращих зразків національної та світової хореографії та інших видів мистецтва, традицій українського танцювального виконавства, що забезпечується шляхом опанування освітніх компонентів, передбачених типовою освітньою програмою.

Зміст навчання за освітньою програмою базується на запровадженні більш сучасної та ефективної системи навчання мистецтву танцю, дитиноцентризмі (людиноцентризмі), що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного учня/учениці в загальному процесі навчання, в набутті теоретичних, теоретико-практичних та виконавських компетентностей в хореографічному мистецтві, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації, модернізації змісту початкової мистецької освіти і розширення функцій мистецьких шкіл, а також академічних свобод учасників освітнього процесу.