ПОТРЯСАЄВ Микола Юрійович

Дата: 14.09.2026 15:13

Кількість переглядів: 36

ПОТРЯСАЄВ

Микола Юрійович

(позивний "Патрик")

21.02.1995 – 21.07.2024

солдат,

кулеметник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти

61-й окремий батальйон територіальної оборони (в/ч А7073)

Нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «Учасник територіальної оборони України» (посмертно).

Місце поховання: Алея Героїв на Троїцькому кладовищі с-ща Котельва.

Увічнення пам҆яті: ім’я воїна та фото розміщене на Алеї Слави земляків-Захисників, які загинули за незалежність України, у с-щі Котельва.

Життєвий і військовий шлях Героя

Народився в м.Старий Оскіл, Бєлгородської області. Навчався у 33-й школі в м.Старий Оскіл.

У 2010 році родина переїхала до Котельви. Микола продовжив навчання у школі-гімназії №1. Після закінчення школи вступив до ПТУ №54.

Згодом, після закінчення ПТУ, пішов працювати на будівництво різноробом, а згодом опанував професію каменяра. Був працьовитим, відповідальним та наполегливим, не боявся важкої роботи.

Він цікавився футболом, грав у місцевому футбольному клубі. Любив спілкування, цінував дружбу та завжди був відкритим до людей.

Для рідних, друзів і близьких Микола назавжди залишиться щирою, доброю, відкритою та чуйною людиною. Він завжди був готовий прийти на допомогу, підтримати у складну хвилину та ніколи не залишався осторонь, коли комусь було важко. Якщо міг допомогти — допомагав, не чекаючи нічого навзаєм.

Був позитивним, доброзичливим, працьовитим та впевненим у собі. Умів підтримати добрим словом, пожартувати та подарувати гарний настрій. Для друзів він був людиною, на яку можна було покластися, а для рідних — люблячим і турботливим близьким.

Саме Україна стала домом для Миколи. Тут пройшли його юність та доросле життя, тут він навчався, працював, знайшов друзів і будував своє майбутнє. Коли Україна потребувала захисту,він не залишився осторонь.

Добровільно вступив до лав Збройних Сил України, прагнучи захищати свій дім, рідних, близьких та свою Батьківщину.

Служив у 61-му окремому батальйоні територіальної оборони, військова частина А7073. Був солдатом, кулеметником 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти.

Микола сумлінно виконував свої військові обов’язки,постійно вдосконалював свої навички та професійну підготовку.Успішно засвоїв навчальну програму та виконав практичні навички відповідно до рівня All Service Members (ASM) згідно з рекомендаціями Комітету TCCC.

За час проходження служби він проявляв відповідальність, мужність та відданість військовому обов’язку. Його служба була відзначена не лише бойовими побратимами, а й державними та місцевими відзнаками.

За патріотизм,умлінне виконання військового обов’язку із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави і українського народу від російського агресора Миколі було оголошено Подяку Маневицького селищного голови — солдату, кулеметнику 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини А7073 — з нагоди Дня захисників і захисниць України.

Він виконував бойові завдання та обороняв Україну на кордоні з Молдовою, а також на Запорізькому напрямку.

21 липня 2024 року, виконуючи бойове завдання із захисту України, Микола загинув у селі Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. До останнього він залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам та Україні.

Він віддав своє життя за те, щоб його рідні, друзі та побратими могли жити у вільній і незалежній Україні.

Микола прожив коротке, але гідне життя. Для рідних він назавжди залишиться близькою та дорогою людиною. Для друзів — щирим, добрим і надійним товаришем, який завжди був готовий допомогти. Для побратимів — військовослужбовцем, який чесно виконував свій обов’язок і до останнього залишався вірним присязі.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Публікації:

Фото без опису