ПОНОМАРЕНКО Олександр Володимирович
ПОНОМАРЕНКО
Олександр Володимирович
(Позивний “ПАНАМА”)
02.10.1982 - 07.08.2025
солдат,
стрілець стрілецького відділення взводу стрілецької роти 148 батальйону територіальної оборони 116-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч А7044)
Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та медаллю «За поранення».
Місце поховання: Святицьке кладовище с-ща Котельва.
Увічнення пам'яті: ім’я воїна та фото розміщене на Алеї Слави земляків-Захисників, які загинули за незалежність України, у с-щі Котельва.
Життєвий і військовий шлях Героя
Народився в селищі Диканька Полтавського району Полтавської області, де мешкав до 2010 року. Згодом разом із матір’ю переїхав до селища Котельва Полтавського району. З дитинства вирізнявся працьовитістю та відповідальністю.
Середню освіту здобув у Диканській загальноосвітній школі I–III ступенів. Після закінчення школи здобув професію електромонтера. Працював за фахом у місцевій агрофірмі «Маяк». Згодом також пробував свої сили в будівельній сфері. У вільний від роботи час захоплювався риболовлею та активним відпочинком, любив музику й грав на гітарі.
У серпні 2024 року був призваний на військову службу за мобілізацією та склав Військову присягу на вірність Українському народові. Проходив службу на посаді електромонтера (або відповідно до військово-облікової спеціальності) у 148-му окремому батальйоні 116-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч А7044) Сил територіальної оборони ЗСУ.
Брав участь у Курській операції. Взимку 2025 року під час виконання бойового завдання отримав вогнепальне осколкове поранення правої ноги. Проходив лікування та реабілітацію у військовому госпіталі міста Суми.
Після відновлення повернувся до виконання бойових завдань на Сумському напрямку, де разом із побратимами тримав оборону. У липні 2025 року був направлений на планове оперативне втручання до військового госпіталю міста Київ. 7 серпня 2025 року помер унаслідок ускладнень.
Публікації:
