ЛУБ’ЯНИЙ Вадим Миколайович
ЛУБ’ЯНИЙ
Вадим Миколайович
31.01.1974 – 26.02.2022
старший лейтенант
офіцер обліково-мобілізаційного відділення 2-го відділу Охтирського РТЦК та СП,
в/ч А0563
Нагороджений: Орденом «За доблесть і відвагу в службі карного розшуку», медаллю «20 років сумлінної служби», медаллю «За відданість та честь», Орденом «За доблесть і професіоналізм» II ступеня, «Почесний громадянин міста - Героя Охтирка».
Увічнення пам’яті: ім’я воїна та фото розміщене на Алеї Слави земляків-Захисників, які загинули за незалежність України, у с-щі Котельва та м.Охтирка
Місце поховання: міське центральне кладовище м.Охтирка
Життєвий і військовий шлях Героя
Народився в смт Котельва, тут пройшло його дитинство та юність. Закінчив школу №2 в 1991році.
Проживав в смт Котельва та м. Охтирка Сумської області. Здобув дві вищі освіти. У 1995 році закінчив Полтавське вище військове командне училище зв’язку, в званні лейтенант. У 2002 році закінчив ХДПУ ім. Г.С.Сковороди за спеціальністю правознавство.
З 22.04.1997-12.09.2014р проходив службу в органах внутрішніх справ України. Звільнився на пенсію за вислугою років в звані підполковник міліції.
З 06.07.2020р проходив військову службу за контрактом в звані лейтенанта на посаді командира другої мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти військової частини А1939.
З 30.11.2020р по 10.03.2021р брав участь з здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях. З 12 травня 2021 року обіймав посаду начальника відділення призову Великописарівського РТЦК та СП у званні старший лейтенант.
Захоплювався футболом, любив сімейні відпочинки. Вадим самий найкращий батько та чоловік. Справедливий, добрий, чуйний, турботливий.
Загинув 26 лютого 2022 року під час авіаційного удару по військовій частині міста Охтирки
Публікації:
