БЕРТАШ Олександр Олексійович
БЕРТАШ
Олександр Олексійович
(Позивний «Малий»)
23.07.1999 - 18.01.2026
Сержант
1-й окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі»)
Місце поховання: Алея Героїв на Троїцькому кладовищі с-ща Котельва
Увічнення пам҆яті: ім’я і фото воїна розміщені на меморіальному куточку ПТУ№54 та на Алеї Слави земляків-Захисників, які загинули за незалежність України, у с-щі Котельва
Життєвий і військовий шлях Героя
Народився в смт Рокитне Рівненської області, де й минуло його раннє дитинство. У 2009 році родина переїхала до села Сидоряче Котелевської селищної територіальної громади Полтавської області.
З 2009 по 2015 рік Олександр навчався в Котелевській гімназії №1. Згодом вступив до ПТУ №54, де здобув професію кравця.
Після закінчення училища проходив строкову військову службу, яка стала для нього справжньою школою гарту. Олександр усвідомив, що прагне боронити рідну землю, і захист Батьківщини став його покликанням. У лютому 2020 року він підписав контракт із ЗСУ, а по його закінченню продовжив службу за мобілізацією.
Він був справжнім воїном, пройшов чимало гарячих точок, служив снайпером розвідувального відділення розвідувального взводу штурмового батальйону. За сумлінну службу мав подяки від командування та будував серйозні плани на майбутнє у військовій справі.
18 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нове Запоріжжя Запорізької області Олександр Берташ загинув.
У пам'яті рідних, друзів та побратимів він назавжди залишиться спокійним, позитивним і розсудливим хлопцем, на якого завжди можна було покластися.
Поховали Олександра з військовими почестями — під звуки Державного Гімну України та військового салюту — на Алеї Героїв Троїцького кладовища.
Публікації:
